ТБ-ДАЙДЖЕСТ
ІМІ відкриває гарячу лінію для журналістів
За даними «Телекритики», Інститут масової інформації відкриває гарячу лінію для журналістів, які мають проблеми з акредитацією в органах влади або реакцією офіційних органів на інформаційні запити. Виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар на запитання газети «День» про мету відкриття гарячої лінії зазначає:
— Органи державної влади не надають відповіді на інформаційні запити журналістів, не надають інформацію, а це є порушенням законодавства України і породжує багато проблем, оскільки журналісти не можуть добре виконувати свою роботу. Ми готові надати адвокатську допомогу журналістам, взагалі взятися за справу, адже з’являються прецеденти, коли чиновники не відповідають на запити або відповідають не адекватно на ці запити, тому будуть нести покарання. Ми хочемо показати чиновникам, що це є злочин, що це є порушення і вони будуть за це відповідати відповідно до законодавства. Також ми прагнемо показати журналістам, що вони мають відстоювати свої права. Основним поштовхом до відкриття цієї лініє є звернення, які свідчать, що отримувати інформацію складно. Багато скарг отримували саме від економічних видань. Ми звернулися до світового досвіду. Так, в Болгарії існувала організація «Доступ до інформації», це було одним з її пріоритетів, коли чиновники побачили, що вони будуть платити штрафи, вони можуть мати інші проблеми, у зв’язку з тим, що вони не дозволяють журналістам виконувати свою роботу. Але за законодавством чиновники зобов’язані це робити (надавати інформацію), але вони цього не роблять. Очевидним є те, що так багато прецедентів тому, що вони не мають покарання, бо дана ситуація лише стимулює цю безвідповідальність і це залишається такою нерозв’язуваною ситуацією.
Безумовно, ця проблема має право бути вирішеною на законодавчому рівні:
— Кожна людина за законодавством може оскаржувати невідповідь на свій інформаційний запит, більше того — ця людина фактично виграє таку справу. У 2004 році ми виграли таку справу у м. Шостка і чиновник заплатив великий штраф, за те, що відмовив місцевій газеті надавати інформацію про кількість померлих і народжених у цьому місті. Такі справи можна вигравати, але, на жаль, журналісти дуже мало використовують ці права. Ми б хотіли допомогти журналістам це робити і, в той же час, показати чиновникам, що не відповідати на інформаційний запит — це просто злочин.
ІТК позивається до Нацради стосовно мови
Юридична служба Індустріального телевізійного комітету (ІТК), до складу якої входять провідні телеканали, подала судовий позов проти Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. ІТК просить суд скасувати рішення Нацради, яким затверджено рекомендації щодо мови програм передач. Нагадаємо, що наприкінці березня 2008 року Нацрада підвищила квоту україномовного продукту телеканалів з 75% до 85%. Ці рекомендації передбачають також поступове збільшення частки української мови в ефірі на п’ять відсоткових пунктів щороку у 2009-му та 2010 роках та дотримання певної квоти української мови у прайм-тайм (часові проміжки в будні — з 18-ї до 24-ї год.; у вихідні та святкові дні — з 9-ї до 24 ї год).
Віталій Шевченко, голова Нацради, так прокоментував «Дню» позов ІТК до Нацради:
— Можете назвати це юридичним казусом. Це все одно, що я буду скаржитись, що в мого сусіда двері не такою фарбою розмальовані. Я передивлявся протоколи засідань, і жодної згадки про намір позиватися не бачив. Якщо проблема щодо мови мовлення, то це в компетенції Конституційного Суду, а не Нацради. Крім того, ми писали до теле- i радіокомпаній, що входять до ІТК, і жодних претензій до Нацради з приводу рекомендацій у них немає. Не уявляю, в чиїх інтересах судитися з Нацрадою...
«Плюси» стануть стовідсотково україномовними?
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на засіданні 25 червня задовольнила заяву телекомпанії «Студія «1+1» щодо переоформлення ліцензій на мовлення у зв’язку зі зміною структури власності. З ТОВ «Медіа Сервісез Україна» (42 %), Іноземного підприємства «Інтер-Медіа» (30 %) і О. Ю. Роднянського (28 %) власники змінилися на ТОВ «Медіа Сервісез Україна» (42 %); Іноземне підприємство «1+1 Медіа» (30 %), Грізард Інвестментс Лімітед, Кіпр (22,98 %), Грінвуд Інвестментс Лімітед, Кіпр (5,02%). Про це повідомляє «Телекритика». Таким чином, було переоформлено всі чотири ліцензії телекомпанії: дві на ефірне мовлення (на 15 год./добу та 9 год./добу), та дві на супутникове мовлення (самого каналу «1+1» та каналу «1+1 International»). Щодо інших ліцензійних параметрів, то проект рішення Нацради пропонує їх залишити без змін. При цьому в частині мови в ліцензіях каналу фігурували такі показники: в ліцензіях на супутникове мовлення та в ефірній на 15 год./добу — 100%; в ліцензії на 9 год./добу — в графі «мова» вказано «українська». Попри те, що останнім часом Нацрада жорстко рекомендує усім компаніям, що вносять будь-які зміни в ліцензію, пристати на пропозицію Нацради щодо поетапного збільшення української мови в ефірі, до ліцензії «1+1» подібні зміни внесено не було.
— Ми переоформлюємо 100 % українського мовлення, хоча були альтернативи піти по нашому рішенню, і ми так само маємо на увазі, що компанія має можливість пристати до процесу узгодження наших позицій, який зараз триває у переговорах між Нацрадою та керівниками компаній — членів Індустріального телевізійного комітету, — сказав голова Нацради Віталій Шевченко.
