Травневий подарунок
Учора в Києві за участю членів уряду України, представників міжнародних урядових і бізнесових організацій пройшла міжнародна конференція «Нові можливості посилення енергетичної безпеки України та Європи». Це — своєрідний пролог до наміченого на 22—23 травня Енергетичного саміту, що проходитиме в нашій столиці з ініціативи Президента України Віктора Ющенка. І хоч відкривати конференцію доручили не діючому політику, а екс-віце-прем’єру з питань євроінтеграції й нинішньому голові наглядової ради фундації «Суспільність» Олегу Рибачуку, авторитетність конференції не доводиться оскаржувати. Ніби налаштовуючи учасників на європейську хвилю, він заявив, що «Україна є важливим чинником європейської стабільності і виступає за проведення єдиної енергетичної політики в Європі». Енергоносії, на думку Рибачука, не можуть бути інструментом зовнішньої політики, тим більше політичного тиску. «Тому ми говоримо сьогодні про європейські стандарти роботи енергетичних ринків», — зазначив Рибачук і додав, що перед Україною та Європейським Союзом стоять загальні виклики енергетичної безпеки. Він визначив завдання конференції, як «пошук нових можливостей диверсифікації енер гоносіїв, посилення надійності транзиту на європейському просторі, реалізацію політики транспарентності, застосування сучасних механізмів посилення енергоефективності в Україні та в ЄС».
Проте все це можна було б кваліфікувати як дещо загальні слова, що вже набили оскому... Якби не досить рішуча заява Віктора Ющенка, що прозвучала тиждень тому. У ході зустрічі з головою правління Національної акціонерної компанії (НАК) «Нафтогаз України» Олегом Дубиною він зажадав прискорити вирішення питання про переведення магістрального нафтопроводу Одеса — Броди на роботу в аверсному режимі вже 2008 року. На переконання Президента, це питання повинне бути вирішене до 22—23 травня, тобто до початку Енергетичного саміту в Україні.
Це був би справді президентський подарунок усім присутнім!
Тепер ми маємо мотив і можливість розповісти читачам, що інформацію про запланований запуск нафтопроводу Одеса — Броди в аверсному напрямку Президент оповів «Дню» ще 16 березня, у відповідь на повідомлення про те, що в Азербайджані («День» був у відрядженні в Баку й зустрічався з керівництвом державної нафтової корпорації СОКАР, зокрема, віце-президентом Елшадом Насировим, який повторив заяви, що звучали раніше, про готовність надати п’ять мільйонів тонн нафти в рік для транспортування нафтопроводом Одеса — Броди в аверсному режимі) чекають від України сигналу, здатного активізувати роботу над Євроазіатським нафтотранспортним коридором. Тоді ж Президент повідомив «Дню», що Україна вже придбала 40 тисяч тонн нафти для транспортування маршрутом Одеса — Броди в Кралупи (Словаччина). У «Дні» розцінили цю інформацію як інсайдерську й не визнати можливим її використати, щоб не зашкодити цьому задуму, який має для нашої країни надзвичайно велике значення...
Пізніше, в квітні, цю інформацію конкретизував уповноважений Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. За його словами, Україна може почати транспортування каспійської нафти з побережжя Чорного моря до Словаччини нафтопроводом Одеса — Броди вже 2008 року. За словами Соколовського, ВАТ «Укртранснафта», оператор нафтотранспортної системи України, уклав угоду з Transpetrol (Словаччина) про транспортування нафти для компанії Сeska rafinerska a.s. (Чехія), виробничі потужності якої складаються з двох нафтопереробних заводів у Кралупах і Литвинові загальною потужністю близько восьми мільйонів тонн нафти на рік. Він додав, що чеський трубопровідний оператор MEROCR a.s. підтвердив готовність транспортувати каспійську нафту на НПЗ у Кралупах і Литвинові.
Природно, вмить повернути нафтову ріку назад, а вірніше — в первинному проектному напрямі, задля якого проект Одеса — Броди й планувався, не так-то легко. Голова правління НАК «Нафтогаз України» Олег Дубина вважає, що нафтопровід зможе перейти на роботу в аверсному режимі (в напрямі Бродів) лише до кінця першого півріччя. За його словами, для зміни маршруту необхідно замінити нинішню технологічну нафту марки Urals легкою каспійською нафтою. У зв’язку з цим держкомпанія «Укртранснафта» сьогодні веде переговори про закупівлю 485 тисяч тонн такої нафти. І при цьому Дубина не зміг сказати, яким чином буде вирішене питання з компанією ТНК-ВР, яка зараз качає російську нафту нафтопроводом у напрямі Одеси.
На користь нових маршрутів прокачування каспійської нафти в Європу свідчить і доповідь віце- президента компанії Chevron із країн Європи, Євразії та Близького Сходу Йєна МакДональда. У ній зазначається, що видобування нафти в Казахстані постійно зростає і (з урахуванням Карачаганака і Кашагана) може вирости до трьох мільйонів барелів на добу (близько 150 млн. тонн). Таким чином, повідомляється в доповіді, «протягом п’яти років необхідно забезпечити нові експортні маршрути й підвищити пропускну спроможність існуючих». Україна просто зобов’язана взяти в цьому активну участь...