Виправдали невинного. Скількох невинних ще посадять?
От би політикам постояти біля тої матері, яка, ледь тримаючись на ногах, слухає вирок своєму синові й при цьому знає, що він абсолютно не винен. Я постояв біля такої матері. Правда, вирок той мав би бути для неї начебто радісний, адже ще трохи — і її сина буде визнано невинним. Але я не відчув у ній радості. Жінка аж затрусилася в риданнях під час виголошення судового рішення, і я мусив її обняти, щоб хоч якось заспокоїти. Яка тут ще радість, коли її син перебуває в неволі з 28 вересня 2003 року за вбивство, котрого він не здійснював? Яка ще радість, коли мати переконана, що з нього свідчення проти себе вибивали кулаком й іншими подібними методами? Скоріше в неї було просто полегшення від того, що несправедливість не здійснилася до кінця і її дитина вийде на волю раніше, ніж це було заплановано нечистими силами.
Мова про Любов Каїру, матір 28-річного Віталія Каїри, якого у квітні 2004 року посадили за зґвалтування і вбивство 13-річної школярки Ольги Прищепи у райцентрі Пологи Запорізької області — про це «День» розповідав 18 квітня у розслідуванні «Затримали «чемпіона вбивств», здійснюваного у рамках проекту активізації громадян у боротьбі з корупцією «Гідна Україна». Виявилося, що той злочин здійснив так званий пологівський маніяк Сергій Ткач, якого зараз судять у Дніпропетровську. 22 квітня Верховний Суд скасував вирок Запорізького апеляційного суду, який визначив для Віталія Каїри 15 років перебування за гратами, і відправив справу на додаткове розслідування. Правда, як запобіжний захід вирішив залишити утримання під вартою.
А до чого тут політики, яких я згадав на початку? Треба покарати всіх тих, хто причетний до фальсифікації, й не пришивати до цього політиків. Та це лише на перший погляд. Можна й потрібно карати фальсифікаторів. Навіть вигнати з правоохоронних органів. Це, звісно, матиме певний ефект, але кардинально не змінить ситуацію. На місце вигнаних прийдуть інші, й вони муситимуть робити теж саме, що їхні попередники. Адже вкотре доводиться говорити: в Україні продовжує функціонувати система, коли правоохоронці беруть невинну людину, із застосуванням незаконних методів вибивають з неї зізнання у злочині, якого ця людина не скоїла, прокуратура приблизно такими ж методами проводить розслідування, а суд заплющує очі на відверте порушення закону і відправляє невинну людину за грати. Отож, питання не лише в покаранні винних, а ще й у руйнації цієї системи. Але така руйнація можлива лише за умови здійснення правової реформи. Про це балакають усі політичні сили, але справа так і залишається на рівні балачок. Хоч як це прикро, але ці балачки триватимуть ще невідомо скільки і нові безневинні сідатимуть за злочини, яких вони не коїли. Це відбуватиметься, зокрема, і тому, що політики переконані: їхніх дітей не тільки безпричинно не покарають, але не покарають і тоді, коли вони справді здійснять злочин. Ну і для чого їм та правова реформа? Вони й без неї непогано почуваються.
