Нерайдужні сподівання

Тиждень, що минає, як завжди, для респондентів «Дня» був насиченим та неодмінно цікавим. Особливу увагу привернули події, пов’язані зі співробітництвом України з іншими країнами, та внутрідержавні перипетії. Роблячи підсумки, можемо сказати, що, на превеликий жаль, ми не вчимося на власних помилках і знову наступаємо на одні й ті ж граблі. Про це та про дещо інше читайте далі в нашій постійній рубриці «ЩО ХОРОШОГО? ЩО ПОГАНОГО?»

Наталка ШЕВЧЕНКО, вчителька, м. Ужгород:

— Цей тиждень мені запам’ятався, в першу чергу, обговоренням теми дублювання фільмів на українську мову. Насправді це дуже добре і не так неочікувано, як може здатися. Адже програма дублювання на українську впроваджувалася поступово, а не одразу. Просто наші дистриб’ютори не дуже поспішали виконувати закон, все відкладали на потім. А ті, хто не звик чути рідну мову з екранів, гадаю, швидко призвичаяться.

Що стосується негативного, то просто соромно, що у нас в Ужгороді самі охоронці порядку влаштували, м’яко кажучи, бійку в ресторані. Це просто ганебно не лише для нашого міста, а й для всього МВС. Ще не залишив, так би мовити, байдужим і грип, на який захворіла велика частина українців. Щоб запобігати епідемії грипу, ми змушені були позакривали на карантин школи.

Андрій ЗОТКІН, соціолог:

— До позитивних можна віднести, безперечно, день Св. Валентина. Це дуже світле й завжди бажане свято. Також одна з позитивних новин була пов’язана з тим, що на зустрічі з українською діаспорою в Москві Віктор Ющенко зазначив, що Україна не розташовуватиме військові бази НАТО на території України. Власне кажучи, за умов загострення ситуації навколо газу і взагалі досить натягнутих відносин із Росією останнім часом такий вихід найбільш вдалий для України, бо заспокоює її північного сусіда. У той же час, Віктором Ющенком було озвучено інформацію про те, що планується проведення референдуму з питання вступу України до Північноатлантичного альянсу. Можна сказати, що українці загалом не особливо цього бажають, оскільки, за даними моніторингового дослідження Інституту соціології, зокрема 2007 року українці відповіли, що до цього вони, в основному, ставляться негативно. 58% українців були скоріше негативно налаштовані, скоріше позитивно всього лише 13%, важко відповісти — 28%. Тому більш обережні кроки в зовнішній політиці я вважаю позитивними моментами, які були на цьому тижні.

До деяких негативних моментів можна віднести, наприклад, ухвалу Фонду держмайна щодо продажу одного з найбільших підприємств України з переробки і перевантаження аміаку, а саме Одеського припортового заводу. Цю приватизаційну ухвалу було прийнято нещодавно, і в четвер цей завод виставився на торги. Останні три роки понад 80% виготовленої заводом продукції експортується до Бельгії, США та Франції, а також Швейцарії та Німеччини. Якщо таке прибуткове підприємство продається, приватизується, то це, на мій погляд, завдасть певних збитків вітчизняній економіці, якщо це підприємство буде продане зовнішньому покупцеві. У той же час, на думку українців, за результатами опитування громадської думки, підприємства і земля повинні бути: лише на основі державної власності — 22% українців, переважно на основі державної власності — 20%. Лише невелика частина українців — близько 8,5% — вважає, що підприємства і земля повинні бути переважно в приватній власності. Окрім того, до негативних моментів я б відніс ще й інформацію, яку озвучив Державний комітет статистики щодо інфляції, яка за результатами січня становила 2,9%. Потрібно враховувати той факт, що Кабмін заклав на цей рік інфляцію, що не перевищує 10%. Третину цієї інфляції ми вже використали.

І ще одна позитивна новина з мого професійного життя. На цьому тижні я з величезним задоволенням читав дисертацію з проблеми українських правлячих еліт молодого соціолога з Харкова. І наступного тижня я опонуватиму його захист, який, сподіваюся, відбудеться і пройде дуже успішно для молодого, перспективного вченого.

Світлана ДОБРЯКОВА, старший викладач Житомирського інституту підприємництва і сучасних технологій:

— Мені особисто до душі, що закордонні фільми будуть нарешті дублюватися українською мовою, про що багато говорили кілька останніх тижнів. З цього приводу зараз точиться багато суперечок, висловлюються різні думки, і все ж це добре. Нинішні парламентські сварки мене не дуже зачіпають, бо я не вважаю, що то негативна тенденція. Це природний процес, тому що у нас в країні будується демократія, яка не досягається за один день і без конфліктів. Щодо приємних речей, то запам’яталось, як днями на запрошення читала лекції в житомирській філії одного з київських вишів з нового для себе курсу, який називається «контролінг». Предмет — на перетині фінансового менеджменту і фінансового аналізу, це власне організація стратегічного і оперативного планування з постійним контролем. І я отримала велике задоволення, тому що працювала з групою студентів, які хочуть вчитися, — приємно було від їхніх розумних очей, від їхнього бажання отримати знання, від спілкування з ними.

Якщо говорити про неприємні моменти, то не дуже подобається ситуація навколо мого інституту. Ходить багато розмов про його подальшу долю — можливість переходу у власність інших осіб або входження до складу іншого виша структурним підрозділом. Я особливо не переймаюсь, бо розумію, що інститут — це живий організм, який може бути саме у такій фазі. Але погано те, що відчуваю: нам не кажуть правди.

Григорій ГРИНЬ, військовий історик, м. Донецьк:

— Радує, що цього тижня відносно хороша погода — це добре для всіх, хто мешкає в Донецьку. Ось учора навіть сніжок випав, хоча наприкінці зими ми побачили... зиму.

Ну, а в більш широкому масштабі я вважаю хорошою подією цього тижня зустріч Віктора Ющенка та Володимира Путіна, які нарешті поговорили сам на сам. Ця зустріч, на мій погляд, може багато прояснити, хоча загалом особливих райдужних надій у мене немає. Я не вважаю, що це якийсь великий прорив. І це вже накладає деякий негативний відбиток.

Погано те, що Ющенко не зустрівся з Дмитром Медведєвим, який нібито навмисно в цей момент поїхав кудись в регіони. А познайомитися і поговорити з майбутнім президентом Росії варто було б уже зараз...

Взагалі ж чогось надто поганого цього тижня я б не відзначив. Можливо, «газові» проблеми, але і це така річ, яка в майбутньому обов’язково буде переглянута. Гадаю, все буде вирішено на гідній для України основі.

Але загалом я радий тому, що життя спокійне, розмірене. Можливо, якби я був бізнесменом, я б міг постраждати від якихось негативних наслідків блокади польського кордону — тому, що зараз заходиш в крамниці, особливо електронної, комп’ютерної техніки, і видно, що ця проблема на них вплинула — вибір там дуже невеликий, не довезуть до нас ніяк із- за кордону техніку!