«Київ у мініатюрі» може зникнути

Понад два роки столичний Гідропарк прикрашає «Київ у мініатюрі» — музей і міні- парк одночасно. За цей час він став улюбленим місцем киян та гостей міста, в останній час сюди приїздять весільні ескорти. Нині ж столиці України у мініатюрному масштабі загрожує зникнення: за словами директора парку Олександра Меншикова, Київрада намагається порушити свої обов’язки, зазначені в угоді по будівництву парку і вимагає сплати оренди за землю в обсязі понад один мільйон гривень.

— Почалося все з того, що депутатам Київради була донесена неправильна інформація, — розповів Олександр Меншиков. — Чиновники Головного управління комунального господарства Києва, які займалися оформленням документів щодо парку, вказали, що парк має статус комерційного. У зв’язку з цим Київрада прийняла рішення про підвищення орендної плати за землю, хоча насправді парк заснований, як комунальна організація, що не передбачає орендування землі. Для парку, основними відвідувачами якого є пенсіонери та діти, вхід для яких безкоштовний, виплачувати таку орендну плату практично нереально (для решти відвідувачів вхід до парку коштує 10 гривень). Тому наразі у нас є два варіанти виходу із ситуації: домагатися змін у рішенні Київради або демонтувати парк повністю і дозволити, щоб на його місці знову з’явився смітник, який на території Гідропарку до появи «Києва у мініатюрі».

Наразі парк фінансується виключно його засновником — Олександром Меншиковим (будівництво парку коштувало понад два мільйони гривень). Подібні парки існують у багатьох країнах світу і є національною гордістю країни. Лишається сподіватися, що листи на ім’я київського мера, звернення до Головного управління комунального господарства та до Київради, які нині пишуть керівники парку заради його порятунку, матимуть позитивні результати, а кияни не втратять можливість милуватися мініатюрним Києвом.

КОМЕНТАР

Олександр БРИГІНЕЦЬ, депутат Київради:

— Часто за вивісками підприємств чи організацій приховується їхня другорядна діяльність. Приміром, якщо йдеться про комерційне підприємство, яке працює у сфері культури чи дозвілля, воно може ховати за своєю діяльністю роботу казино, барів, супермаркетів тощо. Все це використовується як додаткове джерело прибутків. Але якщо парк чи інші заклади дозвілля не заробляють на комерції, а навпаки — працюють у напрямі духовного чи культурного розвитку суспільства, вони ні в якому разі не повинні обтяжуватися високими податками. Доволі часто на рішення про оподаткування закладів культури впливає воля депутатів. Іноді вони приймають трохи дивні і неправильні рішення через те, що до депутатів не доходять необхідні документи. Це робиться для того, щоб їх дезінформувати — або в кращий, або в гірший бік прийняття рішення.