Міф путінізму
Фактичні дані просто не підтверджують поширене уявлення про те, що, встановивши авторитарний режим, Путін створив впорядковану і високоефективну державу.
Багато «захисників» Путіна... стверджують, що відхід від демократичних норм дозволив державі ефективніше піклуватися про потреби громадян. Суть путініського міфу в тому, що сьогодні росіянам живеться спокійніше, безпечніше, і в цілому краще, ніж у 90 х, і дякувати за це потрібно саме Путіну. Але з погляду безпеки громадян, охорони здоров’я, корупції і гарантій прав власності росіяни сьогодні опинилися навіть у гіршому становищі, ніж десять років тому.
Кількість убивств, за даними Федеральної статистичної служби, за часів президентства Путіна... зросла. У період «анархії» 1995—1999 рр. середньорічна кількість убивств у країні становила 30200; в епоху «порядку» — 2000—2004 рр. — вона збільшилася до 32200. Від пожеж у Росії гине в середньому 40 осіб на добу — це приблизно вдесятеро більше середнього показника для Західної Європи.
Ситуація у сфері охорони здоров’я за останні вісім років також не поліпшилася. Незважаючи на всі гроші, що стікаються в кремлівську скарбницю, витрати на ці цілі в 2000— 2005 рр. складали в середньому 6% від ВВП; для порівняння, в 1996—1999 рр. вони досягали 6,4%. Населення Росії скорочується ще з 1990 року — це пов’язане з падінням народжуваності й зростанням смертності — однак із 1998 року цей процес прискорився. Головною причиною смертності стали хвороби, що не передаються інфекційним шляхом (52% смертних випадків пов’язані з сердечно-судинними захворюваннями, що втричі більше аналогічного показника для США), а 18% смертності в чоловіків у віці від 25 до 54 років пов’язані з алкоголізмом. Наприкінці 90 х середньодушове споживання алкоголю на одного дорослого становило 10,7 літрів (у США — 8,6 літрів; у Великій Британії — 9,7 літрів); до 2004 року ця цифра збільшилася до 14,5 літрів... 1995—1998 рр. середня тривалість життя в Росії почала збільшуватися. Однак із 1999 року вона знову впала — до 59 років у чоловіків і 72 рокiв у жінок.
За часів президентства Путіна в Росії не тільки погіршилася ситуація з безпекою й здоров’ям громадян; її міжнародні рейтинги з погляду економічної конкурентоспроможності, сприятливого середовища для бізнесу, транспарентності й корупції також знизилися...
Одним словом, фактичні дані просто не підтверджують поширене уявлення про те, що встановивши авторитарний режим, Путін створив впорядковану і високоефективну державу, що успішно вирішує й долає найсерйозніші проблеми щодо розвитку, з якими стикається Росія. Невдачі Путіна в цих сферах особливо вражають, якщо пригадати, що з 1999 року російська економіка стабільно зростає найвищими темпами: навіть незважаючи на гігантський притік коштів, путінська держава забезпечує населення елементарними «суспільними товарами» й послугами не краще, а часом і гірше, ніж єльцинська держава в період глибокого економічного спаду 90-х.
Майкл МАКФОЛ — науковий співробітник Гуверовського інституту, професор політології й директор Центру з вивчення демократії, розвитку й законності (Center on Democracy, Development, and the Rule of Law) при Стенфордському університеті (Stanford University).
Кетрін СТОУНЕР-ВАЙС — заступник директора з наукової роботи й старший науковий співробітник Центру з вивчення демократії, розвитку й законності при Стенфордському університеті.
