Салют замість політики

За результатами соціологічного дослідження, проведеного в 2006 році, в Україні беруть участь в роботі громадських організацій (або хоча б знають про їхнє існування) лише близько 2% молодих людей. Цифра справді вражаюча, адже якщо згадати той же комсомол або піонерські організації із радянського минулого, то там процентне співвідношення учасників і неучасників було б з точністю до навпаки.

— Нинішня модель молодіжної політики заснована на початку 90-х, коли основним завданням влади було подавити молодіжний рух і зробити молодь покірною, аби вона не перешкоджала здійснювати потрібні високопосадовцям «реформи». З того часу, на жаль, ставлення держави до молоді особливо не змінилося. Дієвої молодіжної політики у нас сьогодні немає. В основному кошти виділяються під проведення «різномастних» проектів — від конкурсу дитячого малюнка на асфальті до всіляких семінарів. На «закуску» молоді пропонують якийсь концерт із участю українських зірок та салютом. На такі заходи хлопці та дівчата, як правило, приходять просто розважитися, — розповідає голова секретаріату Української асоціації студентського самоврядування Олексій Кляшторний.

За словами пана Олексія, нині в Україні проходить підготовка концепції державної програми молодіжної політики на 2009—2015 роки. Участь в розробці цього документа візьме й новостворений Міжнародний інститут молоді, до якого увійшли найкращі українські та російські експерти.

— Зараз, коли призначають керівника якогось державного управління, то думки молоді з цього приводу ніхто не запитує. В тому ж комсомолі хлопці й дівчата своїх лідерів обирали самі, тоді ж організація мала і свій бюджет. Зараз спроби молоді випросити кошти під той чи інший проект швидше схожі на жебракування. Тому, на мою думку, слід, використовуючи російський досвід, створити у нас вищий учбовий заклад, який готував би спеціалістів по роботі з молоддю, — вважає президент Всеукраїнської громадської організації «Наші діти» Вадим Гордієнко.

На думку Вадима Гордієнка, у навчальних закладах молодь повинна не лише здобувати знання, а обов’язково готувати себе до управління державою. Адже участь у громадських молодіжних організаціях не тільки відволікає хлопців та дівчат від небезпечних розваг (алкоголізм, наркоманія), але й сприяє становленню організаторських здібностей і вихованню громадянської позиції. Іншими словами, це — як щеплення від байдужості. При розробці моделі молодіжної політики не завадить скористатися і позитивним досвідом деяких міст України. Наприклад, минулого року в Одесі Генеральний секретар Ради Європи Террі Девіс вручив молодим одеситам премію «за громадську участь в управлінні». Там, завдяки своїй громадянській активності, молодь навіть змушувала чиновників приймати рішення які б були на користь громаді, а не чийогось приватного інтересу.

При створенні концепції нової молодіжної політики, Міжнародний інститут молоді розраховує на співпрацю із активною молоддю та державними організаціями. Однак, за словами Вадима Гордієнка, передусім, потрібно змінити законодавчу базу, яка регулювала би участь молоді у громадських організаціях, якщо цього ж не станеться, то будь-які реформи приречені на провал.