Беніта ФЕРРЕРО-ВАЛЬДНЕР: Європейська політика сусідства — дуже «сильна» пропозиція ЄС

Європейський комісар у справах зовнішніх відносин та Європейської політики сусідства Беніта Ферреро- Вальднер перебувала в складі делегації Європейського Союзу, що брала участь у саміті Україна — ЄС, який відбувся вчора в Києві. До початку саміту в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» пані Ферреро-Вальднер дала оцінку нинішньому етапу відносин між Брюсселем і Києвом та нинішньому, вже 11 саміту між Україною та Євросоюзом. Вона також пояснила, чому нашій країні слід ефективніше використовувати Європейську політику сусідства. На думку європейського комісара, Україні треба ще дуже багато зробити, провести реформи, перш ніж говорити про перспективу членства в Європейському Союзі.

— Пані Ферреро-Вальднер, ви, напевно, чули різкі слова з боку українського прем’єр-міністра Віктора Януковича, який вважає, що відносини між Україною та Європейським Союзом погіршується. Чи не здається вам, що така критика не сприяє клімату саміту Україна — ЄС у Києві?

— Перш за все, я думаю, що наша оцінка є іншою. Наша оцінка є чіткою і говорить про те, що ми дуже конструктивно співпрацюємо з Україною. Особливо, це стосується переговорів щодо нової посиленої угоди. На сьогодні вже проведено чотири раунди переговорів, які пройшли дуже добре. І в середині жовтня ми очікуємо чергового раунду. Тому я вважаю, ми справді можемо оцінити речі послідовно і правильно.

З нашого боку, і це було нашою метою, ми намагалися допомогти Україні значно наблизитися до Європейського Союзу. Я вважаю, що це має бути нашою спільною метою. Також нещодавно в Брюсселі в дуже конструктивній атмосфері велися переговори щодо вступу України до Світової організації торгівлі. Звісно, залишилося розв’язати одну-дві проблеми, які стоять на шляху вступу України до СОТ. Але знову ж таки, ми разом наблизилися до вирішення цього питання. Я вважаю, що ми повинні розглядати речі в такому позитивному дусі, а не сприймати їх у сенсі — що склянка є напівпорожньою, а не напівповною.

— Торкаючись цього саміту, хотілось почути від вас, які очікування покладає на нього Євросоюз, крім того, як сказав міністр закордонних справ Арсеній Яценюк, що саміт стане «добрим політичним сигналом»?

— Я вважаю дуже важливим, що ми проводимо саміт регулярно і згідно з планом. Це по-перше. Навіть, якщо і невдовзі в Україні відбудуться вибори, то, на нашу думку, важливо було провести саміт. Я мушу визнати, що у нас дуже великий порядок дня. І одним із найважливіших пунктів в денному порядку є енергетичне питання. У 2005 році ми підписали Меморандум про порозуміння в енергетичній сфері і постійно співпрацюємо з Україною, намагаючись дійти до реалізації конкретних пунктів: безпека на атомних електростанціях, енергетична ефективність, питання модернізації електричних, газо- і нафтотранспортних мереж, транзитні маршрути і, звісно, спрощення візового режиму. Ми уже підписали угоду зі спрощення візового режиму. І тепер ця угода перебуває в процесі ратифікації. Її має ратифікувати Європейський парламент, але з іншого боку, процес ратифікації має відбутися в Україні. Ми також хочемо, щоб Болгарія та Румунія приєдналися до цього процесу.

— До речі, нещодавно, виступаючи в Брюсселі, ви сказали, що Україні може бути запропоновано «мобільне партнерство», а після цього в інтерв’ю українській службі Бі-Бі-Сі пролунали ваші слова, що Європейська політика сусідства не призначена для членства країни в Євросоюзі. Чи можете ви прогнозувати, коли можуть розпочатися переговори чи пролунати сигнали, що Україна може розраховувати на членство в Європейському Союзі?

— Перш за все, я завжди чітко наголошувала, що Європейська політика сусідства є дуже важливою і є комплементарною до політики розширення. Вона не є політикою для членства в Євросоюзі. Водночас, я завжди говорила, що ми підтримуємо європейські прагнення України і що ця фактична політика наперед не визначає будь-який майбутній вступ до ЄС. Ви дуже добре знаєте, що для членства в ЄС чи навіть для статусу кандидата, що відкриває європейську перспективу — існує необхідність в отриманні одностайного рішення Ради Європейського Союзу. Але в даний момент такої одностайності немає. І це очевидно. Про більше поки що мова не може йти. Але я завжди говорила, що і це також моя порада Україні: намагайтеся використовувати Європейську політику сусідства. Щороку Україні надається 140 млн. євро. Це дуже велика сума. І це не враховуючи надання експертизи щодо розвитку двосторонніх відносин, проектів «твіннігу», нашої співпраці в енергетичному секторі, спрощення візового режиму. До речі, не кожна країна має подібну угоду про спрощення візового режиму.

Я хочу підкреслити, що Україна повинна використовувати можливості Європейської політики сусідства значно більше. І не завжди ставити питання, на які ми не можемо дати відповіді в даний момент за винятком тих, на які відповідь відома.

— Як, на вашу думку, буде реагувати Європейська комісія на резолюцію Європейського парламенту, який рекомендує включити перспективу членства України в нову розширену угоду?

— Це резолюція Європейського парламенту. І саме Рада Європейського Союзу має прийняти одностайне рішення. Але на даному етапі такої єдності в Раді немає. Це реальність, і я думаю, що Україна має використати цей момент. Україна може багато чого зробити. А зараз ні ми, ні Україна не готові говорити про перспективу членства в ЄС.

— А коли ж обидві сторони будуть готові до цього?

— Це дуже залежить від майбутнього. Але, перш за все, Україна повинна використати цей час для реформ. Тому роботи у неї дуже багато. Я мушу сказати, що після виборів ми хотіли б бачити здійснення конституційної реформи для того, щоб у країні була забезпечена політична стабільність. Крім цього, потрібно здійснити реформи в судовій системі. Ми хочемо побачити, що в Україні борються проти корупції. Україна важлива і величезна країна. І ця країна знаходиться в Європі. І все це зрозуміло. Але, водночас, я вважаю, що Україна повинна використати цю пропозицію. Адже Європейська політика сусідства — дуже «сильна» пропозиція Європейського Союзу.

— Пані Ферреро-Вальднер, яку відповідь ви дали голові зовнішньополітичного відомства України, який сказав вам, що Європейську політику сусідства слід перейменувати в політику сусідства Європейського Союзу чи інакше?

— Ні така пропозиція не може обговорюватися. Бо це політика Європейського Союзу, яка є політикою сусідства. Але вона є диференційованою і означає, що кожна країна може багато отримати в рамках політики сусідства. Тобто, хочу наголосити, що Європейська політика сусідства є рамкою, в середині якої країни мають можливість розвиватися. Україна досягла найбільше в рамках Європейської політики сусідства.

— У своєму виступі 3 вересня ви згадали, що ситуація з кожним партнером Європейської політики сусідства є різною і тому по відношенню до деяких з них, можливо, потрібен певний рівень асиметрії. Чи може торкатися України «асиметричність» і що вона означає?

— Коли я говорила про асиметрію, то мала на увазі всі охоплені політикою сусідства країни. І це означає, що по відношенню до найбідніших з них ми, звісно, будемо надавати більше преференцій, зокрема торговельних. Як наприклад, ми вже це робимо по відношенню до Молдови. Україна вже має статус найбільш розвинутої серед країн, охоплених політикою сусідства. Я думаю, що вам треба це донести до населення. Щоб українці побачили, що перебувають на дуже доброму шляху. Відтак з обох сторін — Європейського Союзу та України — має зберігатися конструктивне відношення до розвитку взаємин.