Необхідна адекватність
Учора, у зв'язку з загостренням політичної ситуації в країні, уряд ухвалив заходи, направлені на попередження негативних тенденцій у соціально-економічній сфері. Як це розуміти? І чи не зарано бити на сполох у ситуації, коли підсумки роботи української промисловості варті похвали (за перший квартал порівняно з минулим роком 12,5% зростання і 12,9% зростання в березні до лютого). Тож і темп зростання ВВП за січень-березень, швидше за все, відповідатиме прогнозованим 8%. А от рівень інфляції вже відомий і небачено низький (у березні — 0,2%, з початку року — 1,3%).
Але чи має уряд право не зважати на ризики і загрози, які виникають сьогодні для економіки і соціальної сфери? На його думку, «криза політичних відносин» призводить до негативних очікувань на фінансовому, валютному і товарних ринках. Це, як вважають у Кабміні, у свою чергу становить загрозу економічній і фінансовій безпеці держави. На підтвердження наводяться відповідні приклади, серед яких погіршення інвестиційних і кредитних рейтингів України. Так, Міжнародне рейтингове агентство Standard and Poor's переглянуло прогноз кредитних зобов'язань України зі «стабільного» на «негативний». В уряді зазначають, що це вплине на надходження інвестицій в економіку України і спричинить подорожчання зовнішніх кредитів. Можливий також зрив переговорного процесу щодо вступу до СОТ. На міжнародних ринках впали котирування українських єврооблігацій. Найбільш привабливі з них (із погашенням у 2013 році) буквально за один день — 2 квітня — здешевіли приблизно на 50 базисних пунктів, тоді як із початку місяця всі країни, крім України, як зазначають в уряді, покращили свої позиції.
Відреагував на указ від 2 квітня і український фондовий ринок. Але, більше за все, уряд, очевидно, непокоїть те, що з початку квітня зменшуються суми щоденних надходжень до бюджетів усіх рівнів. За п'ять робочих днів квітня до спільного фонду держбюджету надійшло на 640 мільйонів гривень менше (27%), ніж за перші п'ять робочих днів березня. Послаблюється платіжна дисципліна: зростають борги по зарплаті, оплаті за енергоносії та житлово-комунальні послуги. Виникла вже заборгованість по зарплаті перед бюджетниками і місцевих бюджетів по соціальних виплатах.
У зв'язку з цим уряд намітив досить жорсткі заходи економії. Зокрема, скорочуються витрати на другорядні потреби і забезпечується фінансування витрат, визнаних першочерговими. Відповідним відомствам наказано відслідковувати інфляційні процеси і, в разі погіршення показників, готувати пропозиції щодо наближення термінів перегляду розмірів соціальних виплат.
Уряд обіцяє зробити все можливе для забезпечення спокою, миру, законності та соціально-економічної стабільності в державі, твердо дотримуватися намірів провести структурні реформи в економіці та соціальній сфері й на цій основі і надалі підвищувати рівень соціальних стандартів.
Питання лише в тому, чи пригадав уряд, готуючи цей документ, про принцип «не зашкодь»? Експерти «Дня», зокрема, зазначають, що і сама по собі така заява несе в собі певні психологічні сигнали для населення, і радять уряду витягнути уроки з досвіду 2004 року, коли не до кінця продумані і значною мірою панічні кроки влади відіграли роль каталізаторів негативних економічних процесів і лише підсилили їх.
Проте найголовніше запитання все ж таки необхідно поставити політикам, а також і Президенту: чи не втратили ви, добродії, почуття відповідальності перед народом? Чому ви наполегливо ведете країну до ступору і навіть не обговорюєте можливість нульового варіанта, коли всі разом відмовляються від дій, що викликали в суспільстві неоднозначну реакцію. Чому ви не в змозі одночасно заявити про те, що рішення Конституційного Суду буде прийняте, незалежно від того, яким воно буде? Але, звичайно ж, і страйки на підприємствах як спосіб знайти вихід із політичної кризи в країні здаються сьогодні непридатною практикою. Тут не можна не погодитися з прем'єр-міністром Віктором Януковичем, який на вчорашньому засіданні Кабміну сказав: «Зупинка підприємств, дестабілізація економіки — це не шлях розв'язання політичної кризи». Прем'єр наголосив, що уряд «повинен зробити все, щоб не дестабілізувати економічну ситуацію». Думається, подібне зобов'язання повинна б узяти на себе також інша сторона, в якої сьогодні, схоже, основна теза звучить так: не відбувається нічого страшного. Чому ж так колотить цими днями всіх, хто сидить перед телевізорами?
