Леонід ФIНКЕЛЬШТЕЙН: «Культурна політика в нашій країні відсутня»
У понеділок, 26 лютого, видавництво «Факт» святкує свою десяту річницю. Це видавництво, яке, так би мовити, «робить погоду» в книжковій галузі нашої держави. І нам приємно, що перша книга із «Бібліотеки газети «День» — «Україна Incognita» вийшла саме у співпраці з «Фактом». Напередодні ювілею ми поспілкувалися з головним редактором видавництва Леонідом ФІНКЕЛЬШТЕЙНОМ.
— 10 років на ринку України. Окресліть основні моменти, що відбувалися за цей період у книговиробництві та яку роль відіграло видавництво «Факт» у цьому процесі?
— Десять років видавництво «Факт» намагається разом зі своїми колегами, яким теж не байдужа українська книжка, зробити те, що у всіх нормальних країнах називається книжковим ринком. Нажаль, за всі ці роки, про які ми говоримо, український книжковий ринок як був невеличким базарчиком, так і залишився ним. Із першої хвилини свого існування ми абсолютно чітко розуміли, що треба, перш за все, включати ринкові механізми, але, на превеликий жаль, допомоги в цьому від державних інститутів ми ніколи не мали. І це все тому, що таке поняття як культурна політика в нашій країні просто відсутнє. Тому ми, розуміючи своє основне завдання, намагалися зробити все, щоб з’явився справжній книжковий ринок. Та, в першу чергу, ринок інтелектуального продукту. Тому видавництво «Факт» намагалося на цьому ринку представляти як найкращі зразки сучасної української літератури, так і класиків української літературознавства. Сподіваюся, що таким чином, в жанрах, над якими працювали, ми швидко стали тими, хто підтримує, або навіть в чомусь задає моду на найкращу українську літературу.
Причому ми намагаємося видавати не книжки по-українськи, не книжки українською мовою, хоча у нас здебільшого книжки україномовні, а саме українські книжки, які потрібні нашій країні, пересічному читачеві, науковцю, письменнику, які допомагають розбудовувати нашу країну.
— 2007 рік Президент оголосив роком книги в Україні. Як, на вашу думку, це відобразиться на книговиробництві?
— Якщо бути точним, то Президент оголосив 2007 рік роком УКРАЇНСЬКОЇ книги в Україні. Цю акцію наше видавництво розпочало ще 2006 року. Ми її назвали акцією натяком. Тобто ми не вважаємо за доречне і правильним серйозно називати рік української книги в Україні. Бо таке гасло дуже дивно звучить. Це те саме, що рік спагеті в Італії, або рік французьких парфумів у Парижі, або рік тоталітаризму в Росії. А от рік української книжки в Україні, бачте, звучить серйозно. Виникає закономірне запитання: якою ж повинна бути книга в Україні, якщо не українська? Навіщо нам потрібна інша книга. Це буде просто експансія. Я не проти того, щоб в нашій державі книги були будь-якими мовами. Але на ринку повинні задавати тон саме українські книжки. Тому відверто кажучи, серйозно до цього рішення я не ставлюся. Читаючи цей указ, я для себе не знаходжу нічого того, щоб могло покращити ситуацію у книговиробництві. Але і не погіршить. Отже, це черговий «метелик», що нічим цікавим не відзначиться.
— Як, на вашу думку, можна об’єднати зусилля людей, що вболівають за книжкову справу в Україні?
— Ідея полягає ось у чому. Безперечно, якісь форми об’єднання таких людей ми шукаємо. До речі, це роблять не лише видавництво «Факт», а й кілька інших значних видавництв в Україні. Але це об’єднання я назвав би самвидавом. Справа в тому, що саме об’єднання всіх тих, хто зацікавлений в літературному, художньому, мистецькому процесі набуває якоїсь ваги тільки після того як вибудована культурна політика України. Доки не буде продуманої, стабільної політики, то це буде не об’єднання, а клуби по зацікавленості.
— Назвіть, будь ласка, п’ять найбільш значимих книг, що випустило ваше видавництво за десять років існування.
— Мені важко називати конкретних п’ять книг. Тому що книги — це мої діти, а, можливо, й онуки. Я назву п’ять найважливіших напрямків, у яких ми працюємо всі ці десять років.
Ми радіємо, що нашим автором є Оксана Забужко. Зараз у прайсі видавництва сім її книг, а протягом 2007 року з’являться ще дві нові. Творчість Забужко ми дуже любимо, по-друге, ми любимо саму Оксану, по-третє, її книжки дуже добре продаються. Це знакова співпраця у роботі видавництва «Факт».
Вважаю, що проривним був наш проект «Текст плюс контекст». Це найкращі доробки української та світової літератури. В цьому проекті вийшло дуже багато книжок, ми дуже хочемо його продовжувати.
Наступним важливим нашим проектом є «Висока полиця», в рамках якого вже вийшло вісім книжок. Це найкраща есеїстика, літературознавство, роботи найкращих авторів науковців.
Четвертим нашим проектом є «Серія «Exceptis excipiendis», перекладається як «тут є все, за винятком того, що варто виключити». Це — проза сучасних авторів, і до того ж не лише українських, а й німецьких, російських, англійських, але виключно українською мовою.
П’ятим успіхом є поезія. Ми друкуємо абсолютно різних авторів. І класиків, і сучасників. Нещодавно у нас вийшла поетична збірка одного з найвідоміших поетів Леоніда Кісельова «И все на свете только песня» українською мовою. Ми пишаємося, що ця книга вийшла саме в нашому видавництві.
Газета «День» вітає видавництво «Факт» з днем народження. Бажаємо процвітання!
