«Iдучи із залу, не забувайте свої речі...»
На жаль, ми не можемо сказати читачу, яке ж усе-таки рішення ухвалив Президент Віктор Ющенко, щоб подолати парламентську кризу. Хочеться вірити, що про це країна вже дізналася — з обіцяного вечірнього телезвернення глави держави. Можна лише припускати, що Віктор Ющенко вибрав один із двох можливих дієвих варіантів: розпустити парламент або все- таки подати на затвердження ВР кандидатуру Віктора Януковича. Не виключено також, що Президент не зробить ні того, ні іншого й фактично залишить ситуацію в нинішньому підвішеному стані. У такому випадку, напевно, продовжаться консультації та переговори політичних лідерів...
Нарада двох Вікторів напередодні «дня Х» завершилася о першій годині ночі і знову не принесла жодних результатів. Нічні переговори, за словами депутата Раїси Богатирьової, «не закінчилися особливим просуванням уперед». «Ми сидимо, говоримо, змінюємо формулювання в Універсалі, але домовленості не досягаємо», — сказала вона. Теми мови, НАТО й церкви, як і раніше, залишаються конфліктними.
Але от настало те саме завтра. Календарний день 2 серпня почався суворо за сонячним розкладом. І тільки рішення Президента про те, бути в Україні новому прем'єру чи новому парламенту, запізнювалося, як застряглий поїзд далекого сполучення. Що, у свою чергу, дуже нервувало всіх, хто змушений чекати. Політичні пасажири вбивали час, розказуючи одне одному різні страшилки, та ворожили на політичній гущі. Хтось намагався матеріалізувати дух імпічменту, хтось хвалився своєю можливістю самостійно сформувати уряд. Гнітючу обстановку інформаційної пустоти намагався розрядити вихід лідерів «антикризової» трійки під стіни Верховної Ради. Де Янукович, Мороз і Симоненко озвучили своє чергове заклинання до народу України. Головною тезою всіх виступів було те, що лідери «антикризової» коаліції чекають подання кандидатури Януковича на посаду прем'єра й обіцяють допомогти Президенту сформувати після цього уряд за найкоротший термін. Обнадійливі слова цього троїстого бліцспічу перебували в явній дисгармонії з виразами облич ораторів. Що лише вказувало на їхню цілковиту непоінформованість про перебіг подальшого розвитку подій. Не внесла ясності й заява прес-секретаря Президента Ірини Геращенко, зроблена через деякий час після закінчення мітингу коаліціантів. Повідомивши про те, що консультації керівників фракцій усе ж таки відбудуться, вона при цьому зазначила, що зустріч може пройти в двох напрямах: або проведення круглого столу, або припинення повноважень парламенту.
Який із тих двох варіантів є кращим для України й українців, «День» поцікавився в голови правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира ФЕСЕНКА:
— Я вважаю, український народ виграв би від конструктивного компромісу. Це в нинішніх умовах менша біда. Перевибори — теж форма подолання кризи, але з багатьма дуже серйозними ризиками, як під час виборчої кампанії, так і за її результатами.
Форми компромісу можуть бути різними. Одну форму Ющенко запропонував у п'ятницю (він прямо про це не говорив, але мав на увазі) — що він піде на компроміс із Партією регіонів, можливо, й щодо кандидатури Януковича. Однак натомість Партія регіонів підпише Універсал, що означатиме визнання регіоналами та їхніми союзниками політичної програми Ющенка. Інший варіант компромісу — висунення нейтральної кандидатури прем'єр- міністра, що не належить ні до Партії регіонів, ні до «Нашої України». І, нарешті, теж компроміс, хоч і в складнішій політичній формі, — це діяти суворо за буквою Конституції. Тобто Ющенко висуває кандидатуру Януковича, але при цьому ні він, ні «Наша Україна» не йдуть на політичну співпрацю з Партією регіонів. Та й у Президента достатньо повноважень, щоб заблокувати будь-яке політичне рішення «антикризової» коаліції, яке, на його думку, може означати загрозу для національних інтересів. Цей варіант зберігає легітимність конституційного порядку.
