ЩОДЕННИК

24 червня

Живу біля Царського Села і мимоволі спостерігаю за його еволюцією.

Колись жити в ньому було надпрестижно. Іноземні дипломати за оренду квартири платили астрономічні суми.

А зараз від Села (Царського) практично нічого не залишилося — страшні монстри виросли прямо на очах, за ними майже не видно Суворовського училища, вони аж підпирають Звіринецький цвинтар. (Цікаво, хто захоче споглядати зі своїх вікон свіжовикопані могилки, адже сусідню ділянку кладовища зробили «придворною», хоча простим смертним ховати родичів давно заборонено).

А пам’ятник Лесі Українці давно загубився в цих кам’яних джунглях.

Очевидно, на інвесторів напала золота лихоманка і вони все будують і будують «хату на хаті».

Проте, я думаю, що жити в таких умовах абсолютно не престижно.

А ви як гадаєте?