Вступ до СОТ: труднощі та переваги

Питання про вступ до СОТ для України — вже не питання. Відповідь на нього однозначна: треба вступати. Процес підготовки до цього складний i багатоетапний. Утім, Україна, маючи досвід у сфері вступу до різних організацій, уже знає, як потрапити до СОТ не через вікно, а через двері. Директор департаменту співробітництва з СОТ Міністерства економіки України В’ячеслав Цимбал упевнений, що доки Україна не є членом СОТ, вона не буде адекватно сприйматися цивілізованим світом. «Членство дозволить звільнитися від торгово-економічного відсторонення України, досягнути міжнародних стандартів ведення бізнесу», — говорить він.

На сьогодні Україна вже пройшла значну частину цього шляху. Ухвалила низку законів (18 із 36), завершує двосторонні переговори з кожною країною- членом СОТ. З 45-ма країнами вже домовились, з трьома проводяться технічні консультації, які стосуються змісту самих протоколів. Залишилась сама лише Киргизія, яка ще в роздумах відносно того, чи хоче вона бути в цій організації разом з Україною. Попри це передбачається, що до осені двосторонній переговорний процес уже завершиться. Адже нині вже дійшли консенсусу в таких принципових питаннях, як установлення однакових митних ставок як для імпортних, так і для вітчизняних виробів, скасовано дискримінаційні звільнення від податку на додану вартість, від митних зборів, додатковий збір від імпорту нафтопродуктів, а також податкові пільги, що надавалися окремим підприємствам; установлено однакову плату за видачу експортних ліцензій.

В. Цимбал також вважає, що в ході вступу до СОТ буде зменшене адміністративне втручання в сферу бізнесу та підприємництва. Збільшиться приплив іноземних інвестицій. Додатково зросте ВВП. Українські виробники отримають доступ до ринків 49 країн-членів СОТ, частка яких у світовій торгівлі складає 95%. При вирішенні торгівельних спорів вітчизняні виробники зможуть використовувати механізми регулювання суперечок, передбачені нормами СОТ, що дозволить посилити їхні позиції в антидемпінгових розслідуваннях.

У Мінпромполітики також упевнені, що вступ до СОТ — життєво необхідне питання для України. «Переваги, які ми отримаємо, значно перевищать ті тимчасові труднощі, яких зазнають наші підприємства», — говорить заступник міністра Валерій Третьяков.

У той же час вступ України до СОТ не дає спокійно спати керівникам деяких підприємств, адже це означає прихід на вітчизняні терени сильних західних гравців. Відсталі підприємства загинуть. В. Третьяков вважає, що протистояти першому закону природи — виграє сильніший — не має сенсу. І зберігати всі наявні в Україні підприємства також не слід. «Політика протекціонізму та лобіювання негативно впливає на виробництво, — зазначає заступник міністра. — Виробник повинен постійно відчувати, що йому треба самотужки розвиватися та стежити за ринком, тому що ринок нікого не чекає».

Що ж очікує кожну з галузей зі вступом України до СОТ? 70% продукції металургійного комплексу й без того йде на експорт. Вступ у СОТ дозволить захищати наші підприємства в ході антидемпінгових розслідувань, де нас, трапляється, незаслужено ображають. У хімічній галузі — така само ситуація, бо левова частка її продукції також іде на експорт. Відтак, особливих претензій бути не може.

У меблевій та деревообробній промисловості очікуються негативні явища, бо навіть при високих темпах розвитку (приріст 20 — 30% щороку) та покращанні якості продукції Україна далеко відстає від провідних світових виробників. Про легку промисловість — окрема розмова. Контрабанда, яка проходить усіма шляхами, яку жодна програма «Стоп!» не здатна зупинити, тисне на наших виробників. Вступ до СОТ дозволить відслідковувати всі шляхи, якими до країни потрапляє продукція. Адже поки Україна не є членом СОТ, то жодна країна не надає нам потрібної інформації. Галузі енергетичного машинобудування, можна бути впевненим, вступ до СОТ нічим не загрожує. Наші генератори та турбіни користуються попитом за кордоном. Сільськогосподарське машинобудування матиме серйозні проблеми, бо в Україні досі не сформувався внутрішній ринок. «Тут, — зазначає В. Третьяков, — треба дотувати не виробника, а покупця». Цим, вважає він, зможемо врятувати будь-яку галузь.