Ставка на дипломатію

Намагання Ірану освоїти ядерну технологію збагачення урану переходять у дипломатичну площину. На початку минулого тижня в американських мас-медіа широко висвітлювалась тема можливості використання США авіаударів по ядерних об’єктах в Ірані. Однак наприкінці тижня сам президент США Джордж Буш виключив таку можливість. І тому у світових ЗМІ більше говориться про необхідність дипломатичного врегулювання іранської проблеми. Причому заяви про дипломатичне вирішення цього питання пролунали як із Тегерана, так і від деяких учасників ядерного клуба, з боку лідерів американського сенату. Не обійшов цю тему у своєму пасхальному зверненні Папа Римський Бенедикт XVI. Він, зокрема, зазначив, що стосовно останньої кризи необхідно знайти достойне вирішення для всіх сторін шляхом серйозних і чесних переговорів.

Найбільше наголошують саме на дипломатичному вирішенні проблеми в Ірані. «Дипломатія — це єдиний шлях вирішення ядерної проблеми Ірану, оскільки мова погроз неприпустима в міжнародній політиці», — заявив міністр закордонних справ Ірану Манучехр Моттакі. Він також наголосив, що «доступ до мирних ядерних технологій є законним правом Ірану, й ніхто не зможе зупинити іранський народ на цьому шляху».

Високопосадовці Ірану запевняють, що країна дотримується положень Договору про непоширення ядерної зброї. Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані пообіцяв, що Іран завжди готовий дати відповіді на будь-які запитання МАГАТЕ щодо Іранської ядерної програми.

Китай як член ядерного клубу закликав створити умови й атмосферу, необхідні для відновлення переговорів щодо ядерної проблеми Ірану. Про це, зокрема, заявив помічник міністра закордонних справ КНР Цуй Тянькай. Він також закликав «зберігати терпіння, уникати дій, які можуть призвести до загострення ситуації». Як відомо, Росія також не підтримує Іран у спробах засвоїти ядерні технології. Москва пропонувала розмістити підприємства зі збагачення іранського урану на своїй території.

Офіційний Вашингтон минулого тижня наголошував на необхідності ухвалення санкцій проти Ірану, якщо той не відмовиться від своїх ядерних досліджень. Схоже, що різка позиція США може пом’якшитися. Деякі американські сенатори закликали керівництво США вступити в діалог з Іраном. Республіканець, голова комітету з міжнародних справ сенату Річард Лугар аргументував необхідність обговорення цієї проблеми тим, що «іранці є частиною загальної енергетичної картини». Інший сенатор, представник Демократичної партії Крістофер Додд також вважає за доцільне розпочати прямі переговори з Тегераном. Зараз рано очікувати, чи зміняться позиції США й Ірану в цьому протистоянні. Усе залежатиме від того, чи дійде згоди світова спільнота щодо спільних дій. Як відомо, засідання Ради Безпеки ООН з іранської проблеми має відбутися 28 квітня. Але ще цього тижня в Москві зберуться високопосадові представники США, ЄС і Китаю, які визначать те, як міжнародне співтовариство повинне відповісти на заяву офіційного Тегерана про початок промислового збагачення урану.

КОМЕНТАР

Олександр БОГОМОЛОВ, Центр близькосхідних досліджень:

— Ми не бачимо жодних змін у політиці Ірану, науковці якого наполегливо працюють над збагаченням урану й створенням ядерного потенціалу для своєї країни. Для них це є більше політичним й ідеологічним питанням самоствердження. Тому, принаймні, в короткостроковій перспективі важко очікувати, що Тегеран мінятиме свою позицію. З іншого боку, є абсолютно чітка позиція країн Європейського Союзу, США й багатьох інших, у тому числі, сусідніх країн на Близькому Сході, які продемонстрували, що ядерний потенціал Ірану викликає занепокоєння.

Іран завжди мав амбіції стати регіональним лідером, і зі зміною керівництва в цій країні провалилася «горбачовська весна», на яку всі очікували з приходом до влади попереднього президента Хатамі. Зараз в Ірані знову посилились позиції консерваторів, ісламістів, відбувається регрес у бiк більш шовіністичної зовнішньої політики, яка завжди претендувала на ствердження Ірану як регіонального лідера, що виступатиме від Близького Сходу проти уявного ворога цього регіону в особі Заходу.

Очевидно, що діалог між США й Іраном має вестися. Застосовувати політику силового втручання не доцільно (особливо на тлі невдач США в Іраку). Єдине, що залишається, — шлях наполегливої дипломатії.

Я не думаю, що Ірану дозволять опанувати ядерні технології. Компроміс полягає в тому, щоб ядерний потенціал Ірану став більш прозорим. Іран був позбавлений права мати найбільш важливі компоненти ядерної технології, які мають безпосереднє відношення до можливого створення зброї.

Якщо Іран не погодиться на дипломатичне врегулювання, то виникне криза. Хочу зауважити, що у світового товариства більше важелів впливу на Іран, попри жорстку позицію, яку демонструє іранське керівництво. Я не думаю, що дійде до ескалації конфлікту, адже це означало б війну. З іншого боку, Іран не зможе переривати поставки нафти, оскільки країна живе завдяки їм.