Коротко / ПЛАНЕТА

У Багдаді замість молитов — комендантська година

Уряд Іраку ввів денну комендантську годину в Багдаді, намагаючись зупинити хвилю кровопролиття, що захлеснула країну після вибуху у святій для шиїтів мечеті в Самаррі. Учора вранці вулиці Багдада стали порожніми — ними курсували озброєні патрулі іракської армії та поліції. Численні блок-пости не пропускали в місто приватні автомобілі. Американські війська, яким не довіряють як шиїти, так і суніти, активних дій не робили. «Золота мечеть» у Самаррі, в якій поховано двоє імамiв, нащадкiв пророка Мухаммеда, особливо важлива в шиїтській релігійній традиції — її золотий купол було практично повністю зруйновано. Напад на храм спричинив бурю люті. Іракські суніти та їхні мечеті зазнавали нападів по всій країні. У результаті протистояння загинули щонайменше 130 осіб. Як повідомляє Бі-Бі-Сі, масштаби насильства жахливі навіть за іракськими мірками. Найжахливішим прикладом стало одночасне вбивство 47 робітників — їхні тіла було знайдено у рові неподалік від іракської столиці. Нападів зазнали десятки сунітських мечетей; у Басрі озброєні люди в поліцейському одязі увірвалися до в’язниці й убили щонайменше 11 осіб.

На Філіппінах — надзвичайний стан

На Філіппінах введено надзвичайний стан після того, як було оголошено про запобігання спробі військового перевороту. Оголошений президентом Глорією Аройо по національному телебаченню й радіо указ дає поліції широкі повноваження: включаючи арешт без ордера суду та довгострокове утримання під вартою без пред’явлення обвинувачень. Щоправда кільком командирам елітних підрозділів армії та поліції вже пред’явлено обвинувачення в тому, що вони планували скинути уряд. Тиждень розповсюджувалися чутки про те, що переворот буде приурочений до річниці повстання проти президента Фердінанда Маркоса в 1986 році. Згідно з інформацією військових джерел, змовники мали намір виступити проти Аройо вчора на мітингу опозиції. У зв’язку з цим поліція відмінила вже видані дозволи на проведення демонстрацій. Припинено заняття в школах країни. Як повідомляє Бі-Бі- Сі, чутки про можливу нестабільність на Філіппінах — справа звичайна: в країні за останні 20 років зроблено понад 10 спроб перевороту.

Гаага не пустила Мілошевича до Москви

Гаазький трибунал по військових злочинах у колишній Югославії відмовився відпустити колишнього югославського президента Слободана Мілошевича на лікування до Москви. На початку 2006 року російська влада гарантувала, що колишній сербський лідер, звинувачений у злочинах проти людяності, повернеться до Гааги після медичного обстеження в московському центрі серцево-судинної хірургії імені Бакулєва. Однак у рішенні трибуналу сказано, що судді не впевнені в намірі Мілошевича повертатися для продовження процесу. «Суд зазначає, що обвинувачений зараз перебуває на заключному етапі тривалого процесу, в ході якого йому пред’явлено обвинувачення в дуже серйозних злочинах і в результаті якого він може отримати довічне ув’язнення, якщо буде визнаний винним», — сказано в рішенні Гаазького трибуналу. «У цих обставинах, незважаючи на гарантії Російській Федерації й особисті обставини звинуваченого, судова палата не впевнена, що обвинувачений, якщо його буде тимчасово звільнено, повернеться для продовження суду», — зазначає гаазький суд. При цьому суд погодився з доводами обвинувачення, що Мілошевич може скористатися послугами лікарів із будь-якої іншої країни на території Нідерландів. Агентство Рейтер при цьому повідомляє, що на думку обвинувачення, в Москві живуть дружина та дочка Слободана Мілошевича. Тому прокурори побоюються, що колишній югославський лідер може не повернутися до Гааги, посилаючись на погане здоров’я.

Штати не вірять у чесні вибори в Білорусі

Держдепартамент США виразив «серйозні сумніви» в готовності білоруської влади провести президентські вибори, заплановані на березень цього року, відповідно до міжнародних стандартів. Як говориться в поширеній напередодні у Вашингтоні заяві прес-служби зовнішньополітичного відомства, «США засуджують затримання, які продовжуються, пригнічення та звільнення білоруських громадян, які користуються своїми громадянськими та політичними правами напередодні президентських виборів 19 березня». «Особливу стурбованість викликають дії, зроблені 21 лютого проти групи «Партнерство», яка представляє громадянське суспільство, — говориться в заяві, згідно з якою «офіційні особи Білорусі затримали лідера групи та його заступника, провели обшук в офісі, здійснили вилучення документів і обладнання». «Ці дії посилюють серйозні сумніви, які вже й так є у готовності білоруської влади провести майбутні вибори відповідно до міжнародних стандартів і зобов’язань перед ОБСЄ», — вказується в документі. Заява американського зовнішньополітичного відомства прозвучала на фоні інформації про те, що ЄС готується змінити свою політику щодо Мінська. 19 березня 2006 року в Білорусі відбудуться президентські вибори, результат і хід яких, як відзначають аналітики, багато в чому визначать подальшу співпрацю Заходу й цієї країни.