Неконкретні переговори
Чому Тираспіль боїться блокади?Придністровське врегулювання «переживає» черговий виток напруженості. Цього тижня до Одеси прибули представники Молдови і Придністров’я для проведення спільних консультацій. Обидві сторони приїхали без конкретних пропозицій і бачення виходу з нинішніх труднощів. А саме без чіткого бачення — як вирішити питання нового режиму здійснення економічних операцій придністровцями.
Україна вже тривалий час бере активну участь в процесі мирного врегулювання молдавсько-придністровських протиріч. У рамках цього зовнішньополітичного курсу наша країна була залучена як країна- посередник до третього раунду переговорів. Ця зустріч відбулася 26—27 січня 2006 року в Тирасполі та Кишиневі, проте вона, по суті, так і не трансформувалася в переговорний процес як такий. Одним із основних пунктів останньої зустрічі було питання про введення нового режиму здійснення експортно-імпортних і транзитних операцій через українсько- молдавський кордон для економічних агентів Придністровської молдавської республіки (ПМР). Це ж питання було найбільш гострим під час зустрічі експертів в Одесі 1 лютого.
Тема уніфікації митних процедур на державному українсько-молдавському кордоні вже не раз ставала предметом обговорення між Україною та Молдовою. У 2004 році Кишинів і Київ домовилися здійснювати експорт товарів із Придністров’я тільки на підставі молдавського митного забезпечення, але згодом Україна вийшла з цієї домовленості. 30 грудня 2005 року прем’єр-міністр Республіки Молдова та його український колега підписали спільну декларацію про повторну реалізацію угоди про проходження вантажів тільки за наявності молдавських митних актів. Згідно із цією міжурядовою угодою з 25 січня 2006 року мав бути введений новий режим транзиту товарів через українсько- молдавський кордон, за яким усі придністровські вантажі, що транспортуються через кордон України, повинні проходити митну реєстрацію в Молдові.
Проте Україна вирішила в односторонньому порядку поки не вводити нові правила, пояснюючи цей крок браком часу для підготовки всіх технічних нюансів. Київ не відмовляється від дотримання домовленості, про що прем’єр-міністр Юрій Єхануров сказав нещодавно на зустрічі з підприємцями в Одесі. У Тирасполі ж розглядають введення нового порядку транзиту придністровських товарів через український кордон як нову хвилю економічної блокади.
В Одесі консультації проходили в дуже напруженій, часом жорсткій обстановці. Проблемою стала відсутність чітко окресленого порядку денного. Придністровці намагалися звести зустріч до проблеми визнання представниками Молдови незалежності Придністров’я та його економічних агентів. Іншою лінією поведінки була критика україно-молдавської угоди: мовляв, усі документи, прийняті без участі Тирасполя, є нежиттєздатними. Річ у тім, що Придністров’я вибудувало власну економічну систему, зі своїми правилами та механізмами діяльності, які відрізняються від молдавських. З набуттям чинності угоди між Києвом і Кишиневом придністровці опиняться в двох економічних системах, які діють паралельно і накладають свої зобов’язання. Це призведе до підвищення ціни на продукцію економічних агентів Тирасполя на 40—50%. Як наслідок — продукція буде не конкурентоспроможною, підприємства зупиняться, що призведе до економічного колапсу та гуманітарної катастрофи, від якої, на погляд Придністров’я, постраждає й Україна.
Останні переговори знову не принесли жодних результатів. Не допомагає навіть участь і міжнародних посередників. Можливо, країнам-гарантам переговорного придністровського процесу варто було б подумати над пошуком нових механізмів вирішення проблем?
