«Без знання історії свого народу не може бути професійної журналістики»

27 жовтня у Національному гірничому університеті (Дніпропетровськ) відбулася презентація книжкових новинок «День і вічність Джеймса Мейса» та «Апокрифи Клари Гудзик» із серії «Бібліотека газети «День». Фактично це було перше осібне представлення наших книжок після їх успішного деб’юту цьогоріч на Форумі видавців у Львові. І зініціювали його самі викладачі, зокрема директор Інституту гуманітарних проблем при університеті Віктор Пушкін, запросивши на зустріч з головним редактором, журналістами газети і дружиною Джеймса Мейса Наталею Дзюбенко-Мейс, власне, своїх студентів, а також Дніпропетровського національного університету та Національного університету залізничного транспорту. Це була зацікавлена аудиторія. Півтора року тому «День» представляв там дві перші книжки «Україну Incognita» та «Дві Русі». Відтоді студенти цікавилися, про що пише газета, стежили за акціями «Дня». Тому вони ознайомлені із публікаціями американського вченого Джеймса Мейса, який відкрив світові правду про трагедію українського Голодомору, як і знають про відому журналістку Клару Гудзик, читаючи її щоп’ятничні колонки. «У своїй бібліотеці маю усі книжки «Дня», — говорить декан факультету систем і засобів масової комунікації Дніпропетровського Національного університету Володимир Демченко. — І кожній знайшов практичне застосувавння: читаю лекції, проводжу семінари, посилаючись на них, а також рекомендую їх прочитати студентам. Вони часто проходять практику в інших вищих навчальних закладах. І ось якось одна, побувавши у Львівському університеті, сказала, мовляв, там займаються журналістикою, а тут — переважають такі дисципліни, як історія і література. Мене це дуже вразило. Хочу їм донести, що якраз професійної журналістики не може бути без знання історії свого народу».

Представляючи книжкові новинки із серії «Бібліотека газети «День» головний редактор Лариса Івшина сказала: «Вихід «Дня і вічності Джеймса Мейса» та «Апокрифів Клари Гудзик» став для нас подією. Перша книжка надрукована за кошти журналістів газети. Це — наше вшанування пам’яті про Джима. Мені здається, що під впливом теми українського Голодомору, яку всебічно вивчав американський вчений, він став політичним українцем. І дуже вболівав за нас, застерігаючи від того, щоби ми не залишилися на маргінесі і не допустили резервації українського світу. Бо глобальний світ може поглинути, якщо ми не встигли відчути свою ідентичність, коли для більшості молодих людей українська мова не є рідною, історія — не є своєю, а журналісти часто оперують категоріями іншої країни...». «Я завжди кажу: якщо «День і вічність...» — розмова про наші рани, то «Апокрифи» — про наші «ліки», — додала вона. — Клара Пилипівна — високоосвічена людина, знавець кількох західноєвропейських та слов’янських мов. Ті, що відчувають в собі потребу знати українську філософію, історію, розвиток мистецтва та літератури, нехай читають «Апокрифи». Всеобізнаність зробила Клару Гудзик шанованим автором не тільки вітчизняних інтелектуалів».

Коли йшлося про книжку «День і вічність Джеймса Мейса», виступи викладачів та студентів часто носили особистісний характер. Вони розповідали історії своїх родин, які знали із переказів дідів чи прадідів, тим самим ніби доповнюючи Джеймсове кількатомне видання «Oral History/Усна історія» (Вашингтон, 1990 р.) — свідчення тих, хто пережив голод. Між іншим, ця книжка досі не перекладена українською мовою і не перевидана в Україні. «Після прочитання «Дня і вічності Джеймса Мейса» я зрозумів, що в останню суботу листопада запалю свічку на згадку про мільйони жертв українського Голодомору і на спомин про американського професора індіанського походження, похованого в Україні», — сказав доцент кафедри історії та політичної теорії Богдан Галь.

Ці дві книжки створили серед викладацько-студентської аудиторії настрій гармонії. Наступного дня головного редактора запросили на зустріч із студентами факультету журналістики Дніпропетровського Національного університету, а також відвідати фантастичний етнографічний міні-музей «Світлицю» у Національному університеті залізничного транспорту і, звісно, музей-садибу видатного історика та етнографа, автора «Історії запорозьких козаків» Дмитра Яворницького. До речі, 7 листопада виповнюється 150 років з дня його народження (про це напишемо окремо). Про перебування «Дня» у Дніпропетровську, зокрема, про презентацію книжкових новинок читайте у найближчих номерах газети.