Парламент пройшов мимо...
Учора парламент розглядав найгостріше питання — про дитячу безпритульність і наркоманію. При напівпорожнiй залі.
Згідно зі статтею 90 Конституції України, «Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися». Усе. Інших підстав для розпуску парламенту Основний Закон не передбачає. Щоправда, 8 грудня минулого року Рада, як відомо, проголосувала за внесення до Конституції змін, у тому числі за те, щоб цей «перелік» дещо розширити. Проте й прийняті поправки не містять надання — чи Президенту, чи виборцям, — права ініціювати процедуру «імпічменту» вищому законодавчому органу в разі його хронічної байдужості до найболісніших суспільних тем. А шкода, тоді, можливо, парламентські слухання, присвячені Голодомору 1930-х років, проблемам чорнобильців, інвалідів, захисту прав дітей і багатьом іншим, не відбувалися б у практично порожнiй сесійнiй залі...
Учора депутати вкотре «проголосували ногами», висловивши таким чином своє ставлення до питань «Про дитячу безпритульність в Україні та шляхи подолання цього явища» та «Про посилення боротьби з наркоманією в Україні». Діти та внуки народних обранців благополучні та здорові (і слава Богу!), тому їх не цікавить, зокрема, що в Україні передбачається створення Державної служби усиновлення та захисту прав дітей. Про це повідомив учора міністр у справах сім’ї, молоді і спорту Юрій Павленко, виступаючи з парламентської трибуни на дні уряду. Служба підлягатиме міністерству та займатиметься питаннями опіки, усиновлення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської турботи, соціального захисту.
Міністр також відзначив, що за станом на 1 травня цього року на профілактичному обліку в органах внутрішніх справ перебуває 43 тис. дітей. У 2004 році, зі слів Павленка, в притулках було 3795 (14%) дітей віком від 3 до 7 років, 16030 (61%) — від 7 до 14 років і 6369 (25%) — від 15 до 18 років. У притулках для неповнолітніх хлопчиків 65%, а 35% — дівчаток. Зі слів Ю. Павленка, в 2002—2003 роках було затримано на вулицях 5,8 тис. неповнолітніх утікачів, найбільше з Закарпатської, Донецької, Київської, Кіровоградської областей і Криму. Він відзначив, що, за даними служб у справах неповнолітніх, із 26 тисяч 194 вихованців, які перебували у притулках протягом 2004 року, лише 22% дітей мають повну сім’ю, а 47% дітей із неповних сімей. Згідно з інформацією служб у справах неповнолітніх, у 2004 році перебували й отримали захист у притулках для неповнолітніх 207 дітей, які були схильні до фізичного та сексуального насильства. Ці волаючі факти пролунали якось буденно і, схоже, не розбудили в депутатів якої-небудь політичної активності.
