Коротко / УКРАЇНА

Тиску і нападів на журналістів стало менше

Кількість нових злочинів проти журналістів має тенденцію до зменшення. Такі висновки 6 червня, у День журналіста, оприлюднив на прес-конференції Інститут масової інформації, презентуючи результати моніторингу дотримання свободи слова в Україні за нової влади та хроніку порушень свободи слова за 2004 рік. Упродовж 2005 року ІМІ не зафіксував жодного факту затримання чи арешту журналістів на території України. В той же час скоротилася й кількість нападів на представників ЗМІ. Якщо минулого року було зафіксовано 48 нападів, то цього року — 5. Позитивну тенденцію, за словами директора Інституту масової інформації Сергія Тарана, помітно й щодо політичного та економічного тиску на ЗМІ. Минулого року таких фактів було зафіксовано 60, цього ж — 5. Однак ІМІ і надалі фіксує факти тиску на ЗМІ з боку представників регіональної влади. Також цього року ІМІ зафіксував 9 фактів перешкоджання журналістській діяльності (у 2004 — 52 випадки). Однак ці випадки, за словами Сергія Тарана, пов’язані «з технічними причинами». Цього року також було зафіксовано лише один позов державного органу до ЗМІ — Податковою міліцією Дзержинського району Харкова проти газети «П’ятниця», повiдомляє Юлія КАЦУН.

«День» визнано «найоб’єктивнішою газетою року»

Рішенням Центральної Ради професійної спілки «Журналіст України» нашій газеті присвоєно звання «Найоб’єктивніша газета року». Про це йдеться в повідомленні для ЗМІ, яке розповсюдила профспілка вчора, у День журналіста. Окрім того, Центральна Рада профспілки присвоїла газеті «Інформбюлетень» (м. Кременчук) звання «Найсміливіша газета року», а також почесне звання «Професіонал вищої категорії» кільком нашим колегам, серед яких переважно регіональні журналісти: Наталія Білей (Вінницька обл.), Григорій Гринь (м. Полтава), Володимир Лисенко (м. Вінниця), Анатолій Стрільчук (м. Баранівка Житомирської обл.) та ін.

ЄЕП: Рух не поспішає відмежовуватися від заяв Президента

Єдиного Економічного простору не буде, Україна в цю структуру не вступить, НРУ зробить все, щоб Україна в ЄЕПі не була. Навіть побіжного погляду достатньо, щоб побачити, що категоричність вище наведених тверджень від першої тези до останньої явно знижувалась. Саме в такому порядку їх вибудував, відповідаючи на запитання «Дня» стосовно позиції партії у зв’язку з останніми заявами Президента Віктора Ющенка про перспективи ЄЕП, народний депутат України, член Політради НРУ Олександр Чорноволенко на зустрічі із пресою, що пройшла минулої суботи у Житомирі. Поки, додав він, Рух жодної загрози в згадуваних заявах не бачить, а якщо надалі керівництвом країни робитимуться кроки в напрямку ЄЕПу, то оцінку їм дадуть на засіданні Центрального проводу партії у липні. (Чи не спізняться тоді ці оцінки? — В.К. ). Чи мав якесь відношення до цих заяв лідер НРУ і одночасно міністр закордонних справ Борис Тарасюк, поки не зрозуміло. (Можливо, посада змушує його утримуватись від коментарів). Однак, якщо чільники держави і Кабміну будуть «просувати» країну в ЄЕП, від Руху і МЗС потрібна буде визначеність. Інакше цілком справедливих звинувачень в безпринципності, причому як з боку опонентів, так і прихильників, їм не уникнути. Президент на них вже наразився, повідомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День».

Дощ іде і... залишається

На Харківський регіон минулого тижня обрушилися сильні (до 20 метрів на секунду) шквальні вітри разом із проливними дощами і градом, що випав у деяких районах і досягає розмірів курячого яйця. Різко впала температура повітря. Як повідомили представники компанії «Харківобленерго», внаслідок складних погодних умов понад 30 населених пунктів Харківської області деякий час залишалися без електроенергії. Особливо постраждав Двуречанський район, де без світла, частково чи повністю, виявилося 19 населених пунктів. У самому Харкові на цілу добу було знеструмлено понад 400 житлових будинків. Стихія обірвала дроти і повалила на електромережі дерева в 14 точках області і в 2 районах Харкова. Над відновленням ліній електропередач працюють понад 70 ремонтних бригад. Однак люди в своїх бідах винуватять не лише природу, що доволі сильно розійшлася, а людський чинник. У Красноградському районі, біля села Натальїне, звалилася опора лінії електропередач. У результаті без електрики залишилися три підстанції, і довгий час у сусідніх селах і селищах не було світла. Збитки від аварії оцінюються в двадцять тисяч гривень. Головною причиною падіння опори, як заявили енергетики, були навіть не екстремальні погодні умови, а те, що вона залишилася без кріплень, які невідомі розібрали на металобрухт. На жаль, останнім часом такі випадки почастішали. Після кожного сильного дощу всі центральні вулиці Харкова перетворюються на водозбір дощової води, і пішоходам доводиться мало не перепливати через бурхливі потоки, а автомобілі раз у раз глухнуть, коли вода заливає їм двигуна. Через недосконалість каналізації воді нікуди подіватися. Залишається надія, що після того, як міський голова Харкова Володимир Шумилкін на Конгресі місцевої і регіональної влади Ради Європи, засідання якого пройшло в Страсбурзі, проголосував «за» прийняття єдиного алгоритму прогнозування, попередження і боротьби з наслідками природних катастроф і техногенних аварій, урядовці, нарешті, почнуть прислухатися до людей. Тим більше, що ті, хто прийняв резолюцію, повинні будуть звертати увагу на аналіз і прогноз можливих бід (як природних, так і техногенних). На другому місці — комплексний підхід до порятунку людських життів, розвиток так званої «культури ризикованих ситуацій», широке інформування населення про те, як поводитися в разі надзвичайних ситуацій. Крім того, вже схвалене видання і поширення довідника, який включає 40 першочергових заходів органів місцевого самоврядування в разі надзвичайної ситуації, повiдомляє Марина ГОЛІНА, Харків.