Справжній контакт
Минулої неділі почався Перший міжнародний український фестиваль документальних фільмів «Контакт». Ця протокольна фраза насправді містить кілька нових моментів. Фестиваль цей справді перший у країні. І навіть більше того — як змагальний форум саме неігрового кіно, з міжнародним статусом, «Контакт» — узагалі перший на території колишнього СРСР. Так уже склалося — маючи одну з кращих у світі шкіл документального кінематографа, радянські (а пізніше, на жаль, й українські) культуртрегери сприймали цей самий кінематограф як другорядний, відносно ігрового, художнього. У результаті організатори осіннього кінофестивалю «Молодість» першими зайняли нішу, яка досі була порожня. І зробили це, здається, вдало.
Художній керівник «Контакту» (а за сумісництвом і «Молодості») Андрій Халпахчі, відкриваючи вечір, наголосив. що сама ідея фестивалю належить Ларисі Роднянській. Вона створила та півтора десятка років беззмінно керувала документальною студією «Контакт» — тому однойменний фестиваль присвячується її пам’яті. А крізна тема першого фестивалю — мати і син. Окрім усього іншого, Халпахчі обіцяв після показу фільму-відкриття «дуже приємний сюрприз».
Безперечний авторитет, який мала Лариса Роднянська серед кінопрофесіоналів, явно відчувається в рівні презентабельності «Контакту». До обох журі — Міжнародного і Національного — входять відомі сценаристи, режисери, теоретики, продюсери, серед яких можна відзначити нашого майстра Сергія Буковського, вельми цікавого російського документаліста Віталія Манського, члена Європейської кіноакадемії Франсін Брюхер. Дуже ефектні фігури вибрані очолювати журі: Міжнародним керує Роман Балаян, а Національним — наша оперна знаменитість, зірка американських і європейських підмостків Володимир Гришко (особливо яскравий та несподіваний хід організаторів). Утім, Гришко був відсутній унаслідок зайнятості на гастролях, зате відбувся візит Президента країни (але це був не той сюрприз, про який говорилося на початку!). Ющенко, як це з ним часто буває, спізнився майже на годину. Зате з’явився з дружиною та зайняв місце в глибині партеру, щоб подивитися фільм- відкриття — «Троянди для сеньйори Раїси». П’ятдесятихвилинна картина росіянки Наталії Іванової розповідає трагічну та багато в чому типову історію — про двох закоханих, італійця Маріо і Катю, українську дівчину з- під Харкова. Звела їх Друга світова — Маріо як військовополоненого, Катю як остарбайтера. Зустрілися вони у німецькому трудовому таборі в передмісті Берліна, дожили до закінчення війни, планували довге, щасливе сімейне життя, але опинилися, на жаль, по різні боки Берлінської стіни. Маріо та їхній син, Стефано, — в Італії, Катерина — спочатку в таборі в Комі АРСР, потім, після реабілітації, — в рідному селі Петрівське на Харківщині. І лише завдяки винятковому везінню вже дорослого Стефано, який привернув увагу до свого плаката Раїси Горбачової, сім’я — через 43 роки — возз’єдналася. І живуть вони нині у Салерно в любові та радості. Фільм зроблений дуже традиційно, у стилі подібних стрічок-біографій — закадровий коментар, врізки загальновідомої хроніки, інтерв’ю, — але вже надто зворушливий i, що важливо, невигаданий у ній сюжет.
Після показу аудиторію чекав обіцяний сюрприз. Спочатку на сцену піднявся Глава держави — дуже розчулений, розповів сюжети з життя вже своєї сім’ї та сім’ї Катерини Чумаченко: його матері вдалося уникнути примусової відправки до Німеччини, а ось матері його дружини — ні. А потім на підмостки Червоного залу зійшов… один із героїв фільму, син італійця й українки, Стефано. Момент був справді дуже несподіваний і хвилюючий. Ющенко передав сину Катерини Ханіної нагороду для неї — медаль до 60-річчя перемоги над фашизмом. Пафос моменту був непідроблений. Особливо коли, думається, багато хто в залі спробував собі уявити когось із попереднього керівництва країни, хто б отак запросто, без краватки та батальйону охорони, відвідав фестиваль навіть не документального, а взагалі хоч якого-небудь кіно…
Тож «Контакт» поки що повністю виправдовує свою назву. Чи відбудеться він уповні — стане зрозуміло після п’яти днів кінопоказів і дискусій.
