Найкраща «друга мама»
Учора в київському Будинку вчителя відбувся фінал міського конкурсу серед педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів «Вихователь-2005». Щоб заохотити до творчого пошуку молодих та талановитих вихователів, міський конкурс проходив у два етапи. Перший — районні конкурси, у яких за право бути кращими змагалося понад 50 працівників дошкільних навчальних закладів та дитячих садочків. Другий — власне фінал, учасниками якого стали п’ятеро чарівних жінок iз київських дошкільних навчальних закладів. У першому фінальному турі члени журі оцінювали досвід ще доволі молодих вихователів, проводили з ними співбесіди і, звичайно ж, спостерігали за тим, як «мами» працюють зі своїми дітьми. У другому ж учасниці мали впоратися з літературним, художнім i танцювальним конкурсами.
Сучасний вихователь повинен вміти танцювати Русланині «Дикі танці», коломийки, танець квочки з курчатками та показувати «весняні капризи». А також — знати казки, вміти малювати малюнки, робити аплікації та розфарбовувати повітряні кульки. Майже всі конкурсантки впоралися з цим бездоганно. За підсумками цих завдань і кількістю набраних балів журі й визначало переможців. У першому турі, де пріоритетною була робота з дітьми, претендентом на перше місце стала музичний керівник дошкільного навчального закладу №368 Дніпровського району міста Києва Інесса Стаднюк. У другому ж, де особлива увага приділялася ігровій діяльності, Інесса теж не бажала поступатися своїм колегам і набрала аж 90 балів. Цього вистачило для того, щоб стати «Вихователем року-2005». Друге місце посіла вихователь навчального закладу №767 Деснянського району Евгенія Чугунова, а третє місце розділили між собою вихователі навчальних закладів №488 Шевченківського району Ніна Халимончик та №61 Голосіївського району Тетяна Мося.
Не дивлячись на скандування «Весь Поділ ти обійдеш, краще Ксюши не знайдеш» або «Женя — ти краща. Не підведи нас», квіти та підтримку вихованців, після оголошення результатів у декого на очах з’явилися сльози. Однак, як говорили в залі, варто пам’ятати, що у вихованців кожного дитячого садочка — свій вихователь. І не важливо — зайняв він перше місце чи ні. Для них він — найкращий.
