«Друге пришестя»
Для 42-річного Олексія Данилова призначення головою Луганської обладміністрації — другий прихід до влади: в 1994—1997 роках він уже був міським головою обласного центру. Новий губернатор у Луганській області відомий як хитрий і передбачливий політик, що потрапив у «немилість» 1997 року через втрату авторитету в колах місцевої еліти. Луганчани пам’ятають Данилова за розлитою на місцевому винзаводі в Кіровську дешевою горілкою, яка продавалася в крамниці, де він — ветеринар за освітою — директорствував. Ця ж міцна рідина видавалася вчителям і лікарям як зарплата протягом усього терміну його «мерства». Формальним приводом для усунення його з політичної арени стала несплата податків при «розмитненні» дорогого автомобіля.
Колишній міський голова зайнявся викладацькою діяльністю — йому допоміг доцент Східноукраїнського університету Олександр Путінцев, якого, до речі, нещодавно призначено відповідальним за блок гуманітарних питань у команді нового голови облдержадміністрації. На зарплату старшого викладача кафедри політології утримувати родину та четверо дітей Данилову було проблематично, тому він зблизився з народним депутатом Михайлом Бродським, який порекомендував його на посаду радника парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва.
Напередодні парламентських виборів 2002 року керівник «Яблука» послав Данилова до Луганська, де той заснував потужну громадську організацію з прицілом знову перемогти на виборах міського голови. Його рейтинг був найвищим серед усіх кандидатів, але правляча еліта регіону вчинила опір приходу Данилова, брутально знявши його з перегонів у останню ніч перед виборами.
У жовтні 2003-го нинішній губернатор знову з’явився в обласному центрі як голова Луганського штабу блоку «Наша Україна».
Останні заяви Данилова в статусі керівника області свідчать про те, що пріоритет у справах нової команди буде віддано збільшенню кількості робочих місць, боротьбі з виплатою заробітної плати в конвертах і встановленню паритетних стосунків між владою і бізнесом. Також він планує серйозно зайнятися викорінюванням корупції у вугільній галузі краю і створенням сприятливих умов для залучення інвестицій. Формуючи нову команду, голова держадміністрації не провів серйозних консультацій із впливовими політичними силами. Запевняючи всіх у тому, що «полювання на відьом» не буде, Данилов, проте, пішов на відкриту конфронтацію з Луганським міським головою Євгеном Бурлаченком, підтримавши пропозиції деяких лівих сил і «регіоналів» з ініціювання процесу щодо дострокового припинення його повноважень.
Володимир ЛАНДИК, голова Луганської обласної організації Партії регіонів, бізнесмен і депутат міської ради:
— Будь-яка влада від Бога, тому призначення Олексія Данилова розглядаю, передусім, як усвідомлений вибір нинішнього Президента Віктора Ющенка. Я завжди підтримував рішення вищого керівництва країни, і цей указ не є винятком. З новим главою облдержадміністрації я знайомий не з чуток — працював із ним, коли він був і міським головою, і керівником громадської організації «Луганська ініціатива». Про Данилова можна говорити як про людину слова, хоч у його вдачі поєдналися і не цілком позитивні, з погляду моралі, риси. Вважаю, що зараз йому варто було б провести широкі консультації з формування нової команди управлінців на всіх рівнях виконавчої влади. Не варто скидати з рахунку й тих, хто працював із колишнім губернатором Олександром Єфремовим, адже його авторитет у регіоні й донині дуже високий. Чекаю від нового губернатора й більш широкої опори на місцевих бізнесменів.
Олексій БЛЄДНОВ, фельдшер «швидкої допомоги»:
— Нового представника Президента я вважаю дуже імпульсивною людиною — і в сфері ухвал, які приймаються, і в особистому плані. Пам’ятаю, як 1995 року за його ініціативи місто закупило 10 автомобілів для нашої служби, але в експлуатації вони показали себе не з кращого боку. В будівництво естакади до залізничного вокзалу при Данилові було вкладено величезні бюджетні кошти, а й сьогодні вона стоїть не запитаною. Чув, що на її реконструкцію знову планують виділити шалені гроші, але навіщо? Боюся, як би знову не повернулася «горілчана» практика при видачі заробітної плати.
