Коротко / УКРАЇНА

Жіноча ініціатива для села

На Житомирщині розпочалось втілення проекту «Громадянські ініціативи жінок малих міст і сіл області в сфері дотримання і захисту загальнолюдських прав». Його метою, розповіла на засіданні Житомирського прес-клубу реформ директор проекту Ірина Бабенко, є залучення жінок до покращання життя сільських громад і головним чином до відстоювання їхніх прав на якісне навчання дітей, високоякісне медичне обслуговування, здорове довкілля, роботу тощо. Виконавцем виступає Жіночий інформаційно-консультаційний центр (очолює І. Бабенко), який у даному випадку діятиме в рамках міжнародного проекту польського фонду імені Стефана Баторія «Громадянські ініціативи у Східній Європі» за фінансової підтримки Фонду Форда. Впродовж нинішнього року в селах Житомирського району планується проведення зустрічей з місцевими громадами, «круглих столів», під час яких виявлятимуться їхні проблеми, визначатимуться пріоритетні напрямки в їх вирішенні. В рамках Програми громадських ініціатив будуть також надаватися безкоштовні юридичні консультації мешканцям сіл і селищ району, проводитись навчання ініціативних груп лобіюванню інтересів громад і пошукам джерел фінансування. На ці заходи передбачається виділення суми, еквівалентної $15 тисяч, із якою на Програму мікрогрантів для підтримки ініціатив сільських громад буде направлено $4 тисячі, повідомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День».

Помер найстаріший священик Чернігівщини

Другого лютого на 96 році життя помер священик, якого на Чернігівщині називали живою легендою. Це — настоятель Вознесенського храму села Улянівки Чернігівського району отець Іоанн Пращур, сучасник i учень одного найшановніших у православній церкві святих — Преподобного Лаврентія Чернігівського. Не дозволивши свого часу зруйнувати улянівську церкву, отець Іоанн прослужив у ній майже 60 років. Під час Великої Вітчизняної війни він допомагав партизанам переправлятися через Десну, потім сам переховувався від арешту. В мирний, радянський час, аби не дати владі формального приводу закрити храм, служба в якому начебто відволікала людей від роботи, священик служив літургію рано-вранці, потім разом з усіма ішов працювати на колгоспний лан. До останніх днів життя Іоанн не припиняв правити службу по святах, неділях та вінчати молодят. Хоча дорога до церкви давалася йому нелегко — дуже боліли ноги. Проте в храмі, за словами прихожан, він наче преображався — ставав сильнішим і молодшим. Незважаючи на похилий вік, отець Іоанн цікавився подіями, що відбувалися в Україні та світі, читав газети, переживав за те, хто стане черговим президентом України. Звиклий змалку до тяжкої селянської праці, донедавна він ще обробляв город і тримав худобу. В Чернігівській єпархії говорять, що для своїх прихожан, а також багатьох священиків Чернігівщини, отець Іоанн Пращур був узірцем простоти, працелюбності, милосердя і справжнього пастирського служіння. Тому чин погребання, яке відбулося 4 лютого, здійснив єпископ Чернігівський і Ніжинський, владика Амвросій, повідомляє Наталія ПОТАПЧУК, Чернігів.

Перший рекорд

У Київському вищому музичному училищі ім. Гліера пройшов відбірний тур VI Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця. Цього року до оргкомітету було надіслано 198 заявок із 27- ми країн світу. За всю історію конкурсу (з 1995 р.) це найбільший склад учасників. Члени журі відібрали 98 конкурсантів. До списку щасливчиків (без відбірного туру) потрапили 24 піаністи, які вже є лауреатами конкурсів — членів Європейського музичного союзу та Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів, так як до них входить і Конкурс ім. В. Горовиця. А 72 піаністи було відібрано після прослуховування відеокасет. За словами членів журі, змагання має бути дуже цікавим та інтригуючим, оскільки у Києві готуються виступати представники різних музичних шкіл світу. Багато музикантів володіють віртуозною технікою гри. Усіх учасників конкурсу розділять на три вікові групи: молодшу, середню та старшу. До речі, наймолодша учасниця Розаліндт Фан Еу Вей (1995 р. народження) приїде до нашої столиці з Малайзії, а в списку найстарших учасників — 22-річні піаністи Юрій Саюткін (Азербайджан) і Тот Марк П’єр (Канада). За умовами конкурсу, музиканти мають продемонструвати техніку володіння інструментом, зуміти по-своєму «прочитати» партитури, написані композиторами, і показати майстерність ансамблевої гри (у третьому турі конкурсантам потрібно грати у супроводі симфонічного оркестру). У обов’язковій програмі Конкурсу ім. В. Горовиця виконання творів українських композиторів. Для іноземних учасників оргкомітет надає ноти, щоб вони змогли вдома підготувати свої програми. До списку рекомендованих входять твори Лисенка, Карабиця, Шамо та інших українських композиторів. Змагання пройдуть з 14 до 29 квітня, традиційно відкриття конкурсу ім. В. Горовиця відбудеться у Колонному залі ім. М. Лисенка, а закриття — на сцені Національної опери України, повідомляє Тетяна ПОЛІЩУК, «День».

Збір підписів закінчено, ходаків відправлено

До громадської приймальні Хмельницького облосередку Української народної партії звертаються обурені активісти: на місцях організовано збір підписів на підтримку нині сущих голів райдержадміністрації. «Перевірили. У сімох районах із двадцятьох ці факти, як кажуть, мають місце. Все йде по старому колу. Підписи збирають ті ж люди, які вже набили на цьому руку. Саме за тих голів, які найзапопадливіше впливали на волевиявлення виборців, аби голосували за кандидата від тодішньої влади. «Трудящі» підписують з примусу, що буцімто без оцих персон райони пропадуть. Хоча було б гірше, та вже нема куди. Листи відправляють до канцелярії президента. До резиденції глави держави йдуть листи і ходаки», — заявив 3 лютого на прес-конференції голова облосередку УНП Левко Бірюк. Пан Бірюк уважає, що «процесові «приватизації» місцевої влади покладено край». Мовляв усіх, до одного, голів райдержадміністрацій слід змінити. І це зробить новий губернатор: «Добере керівників районів за діловими і моральними якостями. Люди, які відповідають цим критеріям, є», — підкреслив пан Бірюк, вказавши, що «пристосуванці нам не треба», повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».