Діти грали та малювали джаз

Київ, як і вся Україна, вирує політичними пристрастями. І хоч діти не можуть залишатися осторонь від інтересів дорослих, вони все ж щасливі своїми дитячими радощами, завдяки турботі старших, які охороняють їхній крихкий світ... Днями удруге в артклубі «44» пройшов дитячий джазовий фестиваль «АТЛАНТ-М». Діти поринули в атмосферу веселого музичного свята з подарунками і призами, справжньої творчості та блискучими прикладами для наслідування. Заслуги в цьому належать як організаторам, так і учасникам. Знову «біля керма» фестивалю стояв досвідчений Олексій Коган, якому допомагала представник компанії-спонсора Юлія Кажарська. До них приєдналася і новий арт-директор: професійна й безумовно талановита джазова піаністка Наталя Лебедєва та її ансамбль, що акомпанує всім учасникам-солістам: популярна київська джазова група NIGHT GROUVE. Цей «керівний склад» вивів на сцену клубу «44» прекрасних маленьких свінгерів.

Програма складалася з виступів юних учасників і запрошених чудових дорослих гостей — одеської співачки Тетяни Боєвої та заслуженого артиста України гітариста Енвера Ізмайлова. А ще було проведено конкурс малюнків «Діти малюють джаз». Добре і мило виглядали дитячі оркестри, які традиційно розпочинали щоденні виступи: BRASS-BAND і Діксиленд. Хочеться відмітити виступи вокалісток-киянок Оксани Баландюк, Сашка Горітька, Юлі Головань, одеситки Наталки Оцабрік, гітаристів Жені Вишневського, Діми Коваленка, Тараса Коломацького, піаністів Олі Гулей і Філі Андерсона, саксофоніста Гріші Паршина з Кривого Рогу і киянина Жені Бондаренка. Серед маленьких артистів були ті, хто брав участь удруге, були і яскраві дебюти.

Найбільш вражаючим, навіть сильним, був виступ оркестру LITTLE BAND ACADEMIA з дитячої Академії мистецтв на Оболоні, що прозвучав як завжди зріло й професіонально. А окремі його солісти, як Віктор Павелко, що грає на баритоні- саксофоні, здивували самостійністю імпровізаційного мислення. У нас є фанатично віддані своїй справі й дуже грамотні педагоги, такі, як Віктор і Ірина Басюки, керівники і творці цього прекрасного колективу, однак загальна картина в цій сфері музичної освіти залишається тривожною. Хоча робота джазового відділення у другій школі мистецтв вже дає свої скромні результати, вивіска та імідж «джазової» 34-ї школи поки що виглядають вельми слабко. Саме тому загальним улюбленцем став 10-річний гість із Мінська піаніст Ваня Хохолов. Цей талановитий виконавець і не побоюся цього слова, імпровізатор в стилі буги-вуги навчений головному: він відчуває себе за інструментом «як вдома», і публіка вмить це почула. Особливо це було відчутно під час другого Ваніного виходу на сцену, хоча, можливо, він поки що не має ідеальних «постановочних» фор тепіанних навичок.

Що стосується багатьох його київських суперників, то вони грають хоч і «напам’ять», але вивчивши свої програми «з нот», абсолютно не уявляючи, як можна грати на слух і хоч трохи імпровізувати. Любі вчителі, для того, щоб навчити цьому дітей, треба самим мати про це уявлення... Ця проблема виникла не сьогодні, не вчора, і навіть не позавчора. Але кроків до її вирішення не видно. Методиками джазового виховання на рівні шкіл у Києві грунтовно ніхто не займається. І річ тут не тільки в малих грошах, які заробляють вчителі, не в політиці методкабінету Управління культури, а в особистостях, що працюють із дітьми у сфері джазу. Перейняти досвід можна, причому не тільки у «не наших» Ростові чи Москві, а й у «наших» Одесі та Південному. Це було очевидно за результатами торішнього фестивалю пам’яті Леоніда Утьосова в Південному. Але для цього треба відмовитися від столичного самовдоволення і просто звернутися за допомогою.