Марш ВВП

У вересні — останньому місяці третього кварталу — центральний макроекономічний індикатор (зростання ВВП — 13,4%) свідчить про утримання країною взятих цього року темпів. Однак динаміка ВВП у цьому місяці виявилася дещо спокійнішою, ніж у цілому за вісім місяців (13,6%).

Подальшого прискорення не сталося тому, що охолодження кон’юнктури, яке почалося у квітні з промисловості, поширилося й на решту галузей — основних продуцентів ВВП. Продовжилося гальмування темпів у видобувній промисловості. Після серпневого уповільнення на 0,9% у вересні тут відбулося подальше падіння (на 1%). У торгівлі падіння становило 0,2% проти 5,4% у серпні. Після серпневого падіння (1,8%) у будівництві воно продовжилося на мінімальному (0,1%) рівні й у вересні. Утрималося на серпневому рівні (0,3%) падіння і на транспорті, в освіті (0,3%) та охороні здоров’я (0,2%). Головні чинники пригнічення динаміки ВВП в усіх галузях — зростання цін на енергоносії та прискорення інфляції.

Важливою причиною уповільнення темпів зростання ВВП у економіці країни є підстави вважати значне, у порівнянні зi серпневим, зменшення позитивної динаміки в сільському господарстві та його внеску у ВВП. Щоправда, вересневе уповільнення можна частково пояснити також і так званим статистичним ефектом бази порівняння. Адже минулого року, після липнево-серпневого різкого спаду темпів зростання ВВП (з 9,2% до 5,3%), у вересні спостерігалося не менш потужне нарощування темпу — до 8,3%, тобто відразу на 3%.

Втім, у четвертому кварталі можна прогнозувати нове прискорення росту. Його локомотивами будуть сільське господарство і аграрно-промисловий комплекс в цілому. Адже врожай має бути зібраний досить високий, і відповідно, в харчовій промисловості у цей час сезонний пік переробки сільгосппродукції. Йдеться також про торгівлю, яка матиме значні стимули після підживлення споживчого попиту додатковими соціальними виплатами у вересні-жовтні. Окрім того, в наступні два місяці буде відносно сприятлива для порівняння статистична база. Бо у цей період (у листопаді й жовтні) минулого року темп зростання ВВП знизився на 0,6—1,1%. Окрім того, у четвертому кварталі Нацбанк може підтримати економічне зростання як шляхом зачистки споживчого попиту від інфляційної ерозії, використовуючи для цього адекватну процентну та курсову політику, так і через особливу увагу до реалізації заходів щодо розвитку кредитування в агропромисловому комплексі.

Нацбанк в межах своєї відповідальності може сприяти посиленню стимулюючого впливу на зростання ВВП вересневого підживлення внутрішнього споживчого попиту. В першому півріччі кінцеві споживчі витрати домашніх господарств зросли темпом на 3% вищим за валовий внутрішній продукт та на 3,7% вищим за валове нагромадження основного капіталу (15,8% проти 12,1%).

Щоб утримати цю тенденцію, до кінця року бажано не допускати зростання інфляції споживчих цін понад 8,7%. За таких умов споживчий попит буде настільки захищеним від інфляції, щоб в наступні два місяці зберегти динаміку зростання ВВП.

За наявності інфляційної загрози стратегією дій мало б стати ринкове гальмування подальшого зростання цін при посиленні дій щодо забезпечення додаткової динаміки ВВП. Це дозволить, по-перше, частково абсорбувати насичену грошову пропозицію, а по-друге, зберегти випереджаючий у порівнянні із інфляцією рух номінальних доходів, а отже, й їхньої реальної купівельної сили. Доцільно продовжити антиінфляційне посилення обмінного курсу гривні нинішніми або дещо меншими (за умов значного перевищення попиту над пропозицією) темпами. Звичайно, ринкові заходи уряду щодо стримування зростання цін є цілком виправданими. В той же час зрозуміло, що не меншу увагу слід приділяти також і зростанню доходів населення, які змінюються пропорційно ВВП. Якщо останній випереджатиме темпи інфляції, то це свідчитиме про позитивний розвиток економіки.