Чому я хочу, щоб моя країна стала членом НАТО?

П’ятеро молодих українців поїдуть невдовзі до штаб-квартири НАТО. Таким став підсумок проведеного конкурсу, учасники якого мали написати твір на тему «Чому я хочу, аби моя країна стала членом НАТО?». Партнерами проведення цієї акції були Центр інформації та документації НАТО в Україні, газета «День» та програма «Територія безпеки» (Перший національний телеканал).

Цими днями в редакції нашої газети відбувся відбір «кращих із кращих» листів. Журі у складі журналістів, а також директора Центру інформації та документації НАТО Мішеля Дюре підходило досить уважно до кожного авторського погляду. Для перемоги того чи іншого автора необхідна була згода усіх партнерів конкурсу. Організатори в такий спосіб вдалися до процедури, якої дотримується НАТО, де рішення приймаються консенсусом. Автори ідеї проведення цього конкурсу Ігор Рудич та Сергій Череватий розповіли, що учасниками акції стали понад шістдесят осіб із усіх регіонів України. Чимала кількість листів надійшла із регіонів, які рідко відносять до таких, що підтримують рух до НАТО — Луганська, Донецька, Миколаївська області. Деякі з учасників підійшли до висловлення своєї «пронатівської» позиції в оригінальний спосіб. Кілька листів були написані у віршованій формі, один — у вигляді казки.

Отож, переможцями стали Ірина Єршова (Черкаська область), Гарковенко Ольга (Луганська область), Євген Пономарьов (курсант Житомирського військового інституту радіоелектроніки), Малишенко Олена (Львівська область) та Кондратюк Вадим (Вінницька область). Вони й матимуть можливість перевірити власні переконання, висловлені в листах, «на практиці» — під час візиту до штаб-квартири НАТО у Брюсселі. Ще шістьом фіналістам конкурсу організатори нададуть заохочувальні призи.

Відповіді з приводу проведеного конкурсу, а також деяких питань щодо відносин України з НАТО «Дню» погодився дати директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Мішель ДЮРЕ:

— Ми впевнені, що вкрай важливо підтримати молодь, яка є майбутнім України. Важливо підтримати саме знання молоді. Ми ставимося з розумінням до учасників, оскільки усвідомлюємо, що перед ними стояло складне завдання. НАТО — міжнародна організація, якою не так просто зацікавити молодих людей. Саме тому ми вирішили бути партнерами цього конкурсу. Мої враження можна окреслити так: в листах помітний інтерес, є емоції і, безумовно, є намагання виграти поїздку до Брюсселя. Ось тому ми дуже об’єктивно прочитали всі листи. Мені особисто подобається, коли молоді люди говорять з самого початку — це складно, але мені здається, що вступ до НАТО нам потрібний, і вони можуть викласти аргументи на користь своєї позиції. Ми віддавали, звичайно, перевагу листам, які не є повторенням того, що, наприклад, можна прочитати на інтернет-сторінці НАТО. Це — їхні думки, їхнє бачення. Безумовно, ми дуже раді, що цей конкурс став можливим. Сподіваємося, ми зможемо в майбутньому продовжувати подібні акції.

— Ви вже досить тривалий час перебуваєте в Україні. На вашу думку, чиї уявлення про НАТО є більш адекватні — молоді чи політичного класу?

— Дуже цікаве питання. Безумовно, існують політичні аргументи, стратегічні аргументи або натовські аргументи. Але, як ви знаєте, НАТО — це спільнота демократій, де народ вирішує своє майбутнє. Так, у нових країнах- членах Альянсу були проведені референдуми з приводу доцільності вступу до організації, відбувалося відповідне голосування в парламентах. Роль людей дуже важлива. Після прочитання цих листів у мене з’явилося відчуття, що намітився певний рух до поліпшення, до більшої стабільності, рух до Європи. Рух не до націоналізму, а — любов до батьківщини. Хоча в деяких листах є рух проти когось — зокрема, проти однієї країни. Мені здається, що це, напевно, помилка: думати, що одна країна буде вступати в НАТО проти когось за сучасних умов, коли тероризм є великим викликом, загрозою для демократій, для наших країн. Коли я говорю про наші країни, то маю на увазі євроатлантичну спільноту, куди включена також і Росія. Мені здається, будівництво майбутнього України проти однієї країни є результатом недостатньої інформації. Альянс ніколи не буде підтримувати антиросійські почуття в Україні. Альянс ніколи не буде підтримувати антиукраїнські почуття в Росії. Ми розвиваємо відносини з обома країнами. Для нас дуже важливо, щоб люди зрозуміли, що переваги співпраці з НАТО полягають у стабільності, розвитку демократії, трансформації країни. Вступ до НАТО не є чимось негативним.

— Чи існує в НАТО зацікавленість у перемозі конкретного кандидата в президенти? Чи могли б ви в цьому контексті прокоментувати такий стереотип: багато експертів, журналістів вважають, що Віктор Янукович — нібито проросійський кандидат, а Віктор Ющенко — нібито прозахідний...

— Для нас найважливішим є процес. Я не вперше повторюю цю думку, яку генсек НАТО оголосив ще під час візиту до Києва. Результат не відіграє жодної ролі. Це внутрішня справа. Ми зацікавлені в тому, аби виборчий процес в Україні відбувався так само, як і в інших країнах НАТО. Україна оголосила своїм наміром стати членом Альянсу, тобто вона виявила готовність провести вибори відповідно до стандартів, які існують в НАТО. Ми зацікавлені в майбутньому України. НАТО не є організацією, яка займається внутрішньою політикою в Україні. Це організація, яка розвиває свої відносини з іншими державами, зокрема з Україною. Ми маємо стратегічне партнерство, ми маємо такі документи, як Хартія про особливе партнерство, План дій, Цільовий план. Коли ви прочитаєте ці документи, то зрозумієте, що ми не займаємося політикою, але ми пропонуємо наш досвід — як позитивний, так і негативний. Ми також робили помилки, але ми готові дати пояснення, поділитися досвідом, аби Україна їх не повторювала. Результат виборів — це буде рішення українського народу. Коли Україна вибирає того чи іншого кандидата — це вибір українців, коли вибирає бути чи не бути членом НАТО — це також буде вибір українців, а не лише урядовців.