Заявка на успiх
Недержавна пенсiйна система намагається заробити довiру
Старшому поколінню залишається сподiватися тільки на державну систему пенсійного забезпечення, що найчастіше не встигає за ростом вартості життя. У майбутніх пенсіонерів є шанс: свої послуги їм сьогодні пропонують недержавні пенсійні фонди, що обіцяють збільшити їхні внески і забезпечити на старість пристойне існування. Але не раз уже обмануті старі — не кращий приклад для молоді. Контакт поколінь породжує дефіцит довіри. Чи зможе наше суспільство зрештою його перебороти?
Період становлення в Україні системи недержавного пенсійного забезпечення займе ще щонайменше чотири— шість місяців. Така думка учасників першого Всеукраїнського форуму «Недержавне пенсійне забезпечення в Україні. Принципи, стратегії, можливості», що відбувся минулого тижня в Києві під егідою Держкомісії з регулювання ринку фінансових послуг (Держфінпослуг) і ДКЦПФР. Загальний настрій учасників форуму висловив директор компанії «Пріоритет — Капітал» Георгій Воронов, який заявив, що недержавне пенсійне забезпечення приречене на успіх, оскільки солідарна пенсійна система відмирає, а чільну роль у всьому світі займає накопичувальна система.
Із червня 2004 року Держфінпослуг почав процедуру реєстрації недержавних пенсійних фондів (НПФ). Їх зараз зареєстровано 26. Причому 20 з них відкритi, 4 — корпоративні, 2 — професійні. Крім НПФ, інфраструктура недержавного пенсійного забезпечення нараховує ще три фінансові інститути. Це банки-хранителі, компанії з управління активами й адміністратори. Вже видано 132 ліцензії банкам-хранителям і 65 — компаніям із управління активами. Адміністратори пенсійних фондів ще в стадії створення.
Як визнають учасники ринку, законодавче забезпечення діяльності НПФ здебільшого завершене. Зі слів директора Українського інституту розвитку фондового ринку Дмитра Леонова, в прийнятих Верховною Радою змінах до податкового законодавства реалізовані так чи інакше 90% пропозицій щодо формування системи оподаткування недержавного пенсійного забезпечення. Цього року з чотирьох першочергових законів, спрямованих на підвищення привабливості системи недержавного пенсійного забезпечення, парламент прийняв два. Особливо важливо, відзначає Леонов, що встановлено пільговий режим для підприємств, які перераховують внески за своїх працівників до НПФ. Тепер ці кошти зараховуватимуть до витрат підприємства, а не до його чистого прибутку.
Суттєві пільги надають фізичним особам. Здійснені ними пенсійні внески одразу ж не розглядатимуть як отриманий прибуток, і їх оподаткування відкладуть до моменту отримання фізичною особою пенсії з НПФ. При отриманні недержавних пенсій також діє пільговий режим для непрацездатної частини населення. Для пенсіонерів встановлюється додаткова пільга — зниження ставки податку на доходи фізичних осіб. Пенсіонер сплачуватиме лише 60% від чинної ставки податку (за базової ставки 15% це становитиме 9%), а при досягненні ним 70 років пенсія взагалі звільняється від оподаткування. Додаткова пільга надається також родичам першого ступеню спорідненості: діти можуть перераховувати гроші за батьків.
Серед не вирішених поки що питань Леонов називає необхідність внесення змін до Закону «Про податок на додану вартість». У законі, на його думку, треба чітко закріпити статус пенсійного фонду як юридичної особи, що не є платником ПДВ. Така норма працює у страхувальників і банків (за їхньою основною діяльністю). Крім того, необхідно добитися зниження вартості обслуговування пенсійних фондів. Насамперед це стосується зниження витрат на послуги адміністратора. Зараз послуги адміністратора НПФ оподатковують ПДВ на загальних підставах, через що вартість обслуговування фонду збільшується на 20%.
Необхідно також закріпити особливий статус пенсійного фонду з погляду стягнення податкових зобов’язань. Так, НПФ можуть вкладати частину активів з метою їхнього збереження в нерухомість — це сьогодні досить прибутковий актив. Але володіння нерухомістю пов’язане зі сплатою супутніх податків. Заборгованість із них може призвести до податкового арешту майна, а отже, й пенсійних активів НПФ, податкової застави та примусового стягнення. Необхідно, вважає Леонов, зауважити в законі, що ці норми не поширюються на пенсійні фонди та їхні активи.
На форумі обговорювали й питання про ефективне розміщення активів пенсійних фондів. У Росії більшість коштів НПФ (40%) вкладають в акції і лише 15% ідуть на банківські депозити. Для України, як вважає заступник генерального директора компанії «Центр фінансових ініціатив» Олексій Васильєв, це неприйнятне, оскільки акцій, які б котирувалися на фондових біржах, недостатньо, щоб поглинути весь ресурс, який планується залучити через НПФ. Можливими напрямами вкладення коштів, на думку Васильєва, можуть стати рефінансування засновників НПФ, які вкладають у фонд кошти своїх працівників, банківська система, що знаходиться на підйомі, нові фінансові інструменти — наприклад іпотечні цінні папери.
Начальник департаменту недержавного пенсійного забезпечення Держфінпослуг Андрій Рибальченко вважає, що зі сторони держави все готове для здійснення ефективної системи контролю за управління активами. Комісія має важелі впливу на компанії: вона відстежуватиме результати інвестування пенсійних активів, керуючись середньою прибутковістю НПФ, аналізуватиме їх і вноситиме рекомендації з заміни компаній, якi неефективно працюють. Але чи вистачить цього для того, щоб населення сповнилося довірою до інституту недержавного пенсійного забезпечення?
