100 днів ректора
Нещодавно керівником Національної музичної академії України ім. П. Чайковського призначили професора Володимира Івановича РОЖКА. Почався новий навчальний рік. Які творчі, наукові і міжнародні проекти будуть реалізовані в Академії?
— Національна музична академія є науковою установою, одним з найпотужніших музичних центрів України, — сказав В.Рожок. — Тут зосереджені кращі сили наших музикантів, вчених- музикознавців, діячів музичної культури. Одним з найперших ми повинні вирішити питання студентського самоврядування, щоб залучити студентів до активної наукової, творчої і виховної діяльності. Так склалося, що за останні роки з поля зору адміністрації випали студенти. Я вважаю, що це неправильно. Студенти повинні брати найактивнішу участь у житті свого навчального закладу. Про це, до речі, говориться в Законі про вищу освіту, який був прийнятий два роки тому. Зараз ми цим питанням ретельно займаємось. Наукові підрозділи Академії на чолі з проректором з наукової роботи Анатолієм Петровичем Лащенком працюють над розробкою Положення про наукове студентське товариство. Будемо виявляти найталановитіших молодих людей, приймати їх в аспірантуру, проводити конкурси студентських наукових робіт.
Магістратура — хороший шлях виявлення талановитої молоді, але він у нас ще не прижився. Наприклад, як можна визначити, чи повинен писати магістерську роботу блискучий піаніст-віртуоз, який є лауреатом декількох міжнародних конкурсів і вже в своїй професії став магістром? А, може, йому треба підготувати магістерську концертну програму? Інша справа, коли це студент історико-теоретичного факультету. Там дійсно повинні бути магістерські роботи. Бо на цьому факультеті навчаються студенти, які в майбутньому працюватимуть над глобальними проблемами розвитку сучасного музикознавства, питаннями історії, теорії музики тощо.
— Але ж зараз скрізь впроваджуються бакалаврат, магістратура, які в мистецтві мають свою специфіку.
— Це дійсно так. Коли я працював на дипломатичній роботі в Посольстві України в Російській Федерації, то дізнався, що багато вищих навчальних закладів Росії (особливо Московський державний університет) теж негативно сприймають ступеневу систему освіти. Європа визнає, що наші дипломи і наша схема підготовки спеціалістів мають дуже високий рівень. У нас є творчі школи, особливо в мистецтві, спроможні сформувати музиканта екстракласу, який має і світогляд, і техніку, і вишкіл. А на Заході цього немає. Там усе побудовано на індивідуальних формах роботи.
— Наукові школи в українському музикознавстві теж відомі далеко за межами нашої держави.
— До речі, активізація роботи аспірантури і докторантури — другий важливий напрямок роботи Академії. У нас на сьогодні близько 20 докторантів і понад 120 аспірантів. Ми повинні зробити все для того, щоб ці молоді музиканти, які навчаються на стаціонарі і на заочній формі, могли показати себе як вчені. Я вважаю, що на базі НМАУ, хоча б один раз на квартал, повинна проводитися наукова конференція з найрізноманітнішої проблематики. Існує багато аспектів невивченого музикознавства та історії української музики і її зв’язків з світовими культурами. Я націлюю нашу наукову частину на видання методичних посібників, наукових збірок, ґрунтовних монографій наших видатних музикознавців для студентів, аспірантів, докторантів.
— Міжнародна діяльність Академії різнопланова. Студенти беруть участь у престижних міжнародних музичних конкурсах, фестивалях, науково-теоретичних конференціях. Які напрямки міжнародної діяльності НМАУ потребують активізації?
— Наша Академія є членом Європейської асоціації музичних академій. Входимо ми й до Асоціації країн Причорномор’я. Мене, як новообраного ректора, запросили в Музичну академію в місті Бидгощі (Польща), яка в жовтні відзначить своє 30- річчя. Маю також запрошення від Турецької музакадемії, з Угорщини, Німеччини, Відня, Парижа. На мою думку, у нас дуже мало контактів з Росією. Завдячуючи тому, що я певний час там працював, я бачу, яке поле діяльності там для нашої культури. У Росії проживає понад 10 мільйонів етнічних українців, а громадян українського походження — ще більше. З огляду на це ми повинні ширше входити в інформаційно-музичний простір Російської Федерації. Я вже домовився з Посольством РФ в Україні і послом України в Росії Миколою Петровичем Білоблоцьким про те, що на початку нового навчального року НМАУ підпише договір про співдружність із Московською і Санкт-Петербурзькою консерваторіями. Там навчалося і зараз працює багато наших випускників і вихідців з України.
— Які концертно-творчі заходи і фестивалі плануються під егідою НМАУ?
— Ми повинні по максимуму задіювати Великий зал Оперної студії. Він у нас не використовується на 100%. Мене бентежить, що там замість концертів влаштовувалися ярмарки промислових товарів, базари. Я вважаю, що це просто ганьба для Академії. Обіцяю, що цього більше не буде. Вже з вересня ми плануємо проводити цикл абонементних концертів. До них залучимо студентський симфонічний оркестр, хор Академії, які будуть виступати і з сольними програмами, і в концертах з симфонічним оркестром. Виступатимуть камерний оркестр, ансамблі різних складів, яких у нас дуже багато. Відкривати серію абонементних концертів буде відомий не тільки в Україні, а й далеко за її межами колектив «Київські солісти» на чолі з видатним українським скрипалем і диригентом, професором Богодаром Которовичем. Маестро уже дав свою згоду, сказавши, що з великою відповідальністю виступатиме на своїй рідній сцені Великого залу консерваторії і залучатиме до участі в концертах таких видатних солістів, як Едуард Грач, Володимир Співаков, Юрій Башмет та інших. Я хочу, щоб склалася така ситуація, коли квиток у Великий зал консерваторії будуть запитувати десь у районі Бессарабки.
— Не боїтеся конкуренції з філармонією?
— У філармонії свої завдання і проблеми. Ми будемо робити ставку на наших молодих виконавців. Плануємо настроїти орган і відновити органні концерти.
— Чи плануєте оновити репертуар Оперної студії?
— Обов’язково. Нинішній репертуар Оперної студії віддає нафталіном. Я залучаю до цієї роботи завідувача кафедри оперної підготовки Віктора Петриченка та директора Оперної студії Нестора Савчина, щоб ми ставили, перш за все, цікаві експериментальні вистави. Ми не будемо повторювати ні Національну оперу України, ні Дитячий музичний театр на Подолі. У нас є спеціальність «Музична режисура» — нехай студенти беруть нові твори і ставлять. Можу навести приклад з Росії. За три роки дипломатичної роботи я відвідав декілька вистав Нової опери в Москві. Враження незабутні! Там опера — це не костюмований бал, а дуже цікава дія, в якій звернуто увагу, перш за все, на музичне виконавство і на акторську гру. Думаю, нам під силу ставити за сезон 2— 3 нові вистави. Це невеликі кошти. Будуть цікаві постановки — і підуть слухачі.
— Як відбувається ваше співробітництво з іншими музичними закладами?
— Вже декілька років функціонує Рада ректорів музичних вузів Київського регіону. З моєї ініціативи зараз створюється Асоціація вищих музичних навчальних закладів всієї України. Її мета — обговорення проблем музичного виконавства, узгодження планів наукових розробок, а також спільне вирішення нагальних питань у сфері мистецької освіти. Зокрема, нині існує проблема щодо встановлення квоти по відношенню кількості студентів до одного викладача. У нашій Академії вона становить 3,5, а пропонується довести цю цифру до 5. Це означає, що будуть ліквідовані індивідуальні форми навчання, творчі школи і те, чим славляться наші мистецькі вищі навчальні заклади. Держава майже 100 років підтримувала таку систему, вона вже апробована, зарекомендувала себе і визнана у світі.
Мистецький навчальний заклад — особлива сфера освіти, де професор не може читати лекцію для трьохсот студентів як у технічному вузі. Найбільша кількість студентів у групі нашого закладу — 15—20 чоловік. Ректори мистецьких закладів намагаються довести керівництву нашої держави, Міністерству освіти і науки недоцільність здійснення такого кроку. Крім вирішення поточних організаційних проблем у нас відбувається активний обмін викладачами: наших професорів запрошують до Донецької, Одеської музичних академій, у Львів, Харків, що сприяє підвищенню рівня навчального процесу.
— Які ваші особисті плани і творчі задуми?
— Нещодавно побачила світ моя монографія «Музика і сучасність». Хочу видати книгу про диригента Стефана Турчака, яка буде називатися «Сонячний маестро». Є також задум створити книгу про видатних диригентів і українську диригентську симфонічну школу. Але першочерговими питаннями, які стоять у мене на порядку денному, є наведення ладу в діловодстві Академії, вибудовування штатного розкладу, створення нормальних умов для роботи професорсько-викладацького складу, здійснення першочергових ремонтних робіт, тобто організаційно-адміністративні питання. Люди останніми роками зневірилися і треба вселити в них надію. У мене вже відбулися зустрічі з членами кафедр. Хочу, щоб наша Академія стала гарним творчим і науковим центром, який би відповідав рівню національного ВНЗ.
