«Оксамитовий» Крим

Минулого тижня кількість курортників, які прибули до Криму, перевищила (з початку сезону) чотири мільйони осіб. Понад 700 тисяч із них приїхали за путівками і майже два мільйони, як кажуть, «дикуном»: вони відпочиватимуть на квартирах, у наметах, у приватних пансіонатах. Отже, приблизно мільйон відпочиваючих залишається поза реєстрацією, тобто фактично «в тіні».

Кількість «дикунів» цього року на 31,7 тисячі чоловік, або майже на 20% більша, ніж минулого року. Тому й ціни на квартири підскочили порівняно з минулим роком у кілька разів. Наприклад, зараз в Ялті, Алушті, Севастополі, Судаку, Феодосії і Коктебелі зняти квартиру або навіть кімнату можна не дешевше, ніж за 30—50 доларів на добу. І навіть на раніше «непрестижних» курортах, як Щелкіне, Привітне, Міжрічинське, Рибальське, Сонячногірськ тощо, люди насилу можуть знайти вільну кімнату за 5—10 доларів із людини. Незрівнянно більшим, ніж минулого року, попитом користується Керченський регіон, кримське узбережжя Азовського моря, Тарханкут. За підсумками нинішнього року можна констатувати: запитаність кримських курортів серед населення країн СНД зараз відновлена практично до рівня кінця 80-х років минулого століття, що було одним із «пікових» рівнів радянського періоду.

Але комфортабельних і доступних за ціною здравниць у Криму, як і раніше, катастрофічно бракує. Це означає, що на півострові існує величезне поле для інвестицій у курортну сферу. Якщо всього регіон приймає приблизно 5—6 мільйонів відпочиваючих, а його здравниці лише мільйон, то це означає, що на півострові треба побудувати готелів, санаторіїв і пансіонатів щонайменше вдвічі більше, ніж є. Ініціативні люди з приватного курортного сектора це розуміють. За неофіційними даними, в Криму вже нараховується приблизно 2 тисячі приватних пансіонатів. Можна побачити оголошення: «Здаються кімнати: люкс — $40, економклас — $20, простий — $8 за місце».

Але наше відстаюче від потреб часу законодавство просто ще не в змозі відрізнити «приватний будинок для сім’ї» від «приватного пансіонату», і тому бюджет недоотримує величезні суми. За що? Адже господарі таких «готелів» досить інтенсивно використовують з комерційною метою земельні ділянки, державні системи водопостачання та водовідведення, мережі газоподачі та забезпечення електроенергією, та й практично всю міську чи селищну інфраструктуру, а платять нібито лише за себе.

Найбільше неорганізованих відпочиваючих зареєстровано в Ялті — близько 43 тисяч чоловік. За нею — Феодосія (41 тисяча «дикунів») та Євпаторія (19 тисяч).

Треба сказати, що уряд Криму доклав зусиль, щоб якнайінтенсивніше використати «курортний бум» нинішнього року в інтересах бюджету. Безліч фестивально-розважальних заходів сприяли додатковому залученню курортників на півострів. Ялта взагалі стала фестивальною столицею України. Саме тут відкривають для себе нашу країну іноземні гості, а українські глядачі знайомляться зі світовою культурою.

Переважно завдяки успіху курортної сфери Крим у першому півріччі піднявся в рейтингу регіонів країни із 25-го на 18-е місце. Зокрема, саме розвиток курортної сфери забезпечив позитивну динаміку і перевищення середньоукраїнських показників за темпами зростання обігу роздрібної торгівлі (7-е місце), обсягу реалізації послуг із розрахунку на одну людину (4-е місце), обсягу доходів місцевих бюджетів на душу населення (6-е місце). Оскільки багато товарів промисловості та сільського господарства реалізовуються в курортній сфері, її розвиток дав поштовх і переробним галузям. Так, за валовою продукцією на 100 гектарів сільськогосподарських угідь Крим піднявся на десяте місце, за рівнем зайнятості населення — на восьме, за темпом зростання реальної заробітної плати — на 12. Півострів тепер входить до п’ятірки регіонів-лідерів за темпами зростання промислової продукції (третє місце в рейтинговій таблиці). Він також має високі показники із розвитку малого бізнесу. У автономії на кожні 10 тисяч населення зареєстровано 67 малих підприємств, тоді як у середньому по Україні — 55. За цим показником Крим займає друге місце, поступаючись лише Києву.

У внутрішньому рейтингу соціально-економічного розвитку прогрес курортної сфери також відіграє велику роль. Третє місце серед міст займає курорт Саки, піднялися Алушта, Судак. Однак, як і раніше, не змогла реалізувати свій курортний потенціал Керч: вона займає останнє одинадцяте місце в рейтингу міст. Щоправда, на думку міністра курортів Криму Олександра Таряника, не останню роль у цьому відіграли російські газети, котрі оголосили про візу, необхідну для в’їзду до Криму. «Аргументы и факты» і зовсім перебили бажання їхати сюди на відпочинок, повідомивши, що на півострові очікується землетрус. Зі слів головного фахівця з курортів і туризму Керченської адміністрації Світлани Матеух, кілька договорів довелося розірвати.