Кожен глядач має право на щастя

Минулого тижня в Москві російський телеканал СТС, очолюваний нашим співвітчизником, почесним президентом «1+1» Олександром Роднянським, презентував проекти нового телевізійного сезону. Підготувалися до нього грунтовно. З усіх поглядів: одна з найбільш пам’ятних деталей — велика кількість на вулицях російської столиці бігбордів із надписом «СТС: Революція», що імітують стилістику відомого кінохіта «Матриця». Лише замість полчищ агентів Смітів — розтиражовані зображення зірок СТС — Олександра Цекала, Олени Корикової, Тіни Канделакі.

Темпи розвитку телеканала СТС (програми та серіали якого добре знайомі й українському глядачу) — справді революційні. Якщо ще рік тому телеканал дихав у потилицю лідерам російського ТБ — «Первому каналу», «России» та НТВ, то цього разу генеральний директор СТС констатував — нi багато нi мало — зміну конфігурації ринку. Тепер, з його слів, замість двох ліг — так званої першої (вищої, до якої входили згадані лідери) і так званої другої (в якій змагалися СТС, Рен-ТВ і ТНТ), — сформувалися три пари: «Первый» і «Россия» конкурують між собою за перше місце, НТВ і СТС — за третє, Рен-ТВ і ТНТ, відповідно, — за п’яте. А якщо говорити про динаміку розвитку СТС у цифрах, то в аудиторії від 6 до 54 років, на яку насамперед й орієнтується канал, його частка з січня по травень 2004 року становила 12,1%. І за цим показником успішності канал вийшов на третє місце. А в деяких регіонах Російської Федерації СТС конкурує вже не з НТВ, а з каналом «Россия». Отже, гран-прі «Медіа-менеджер Росії-2004» Олександр Роднянський отримав недарма. Утім, він сам не вважає «дискусію про рейтинги принципово важливою» — мовляв, «ми не граємо в спортивні змагання», а «принциповий успіх телеканала», який, крім комерційних результатів, вимірюється й довірою аудиторії. А вона, як показують дослідження, описуючи канал, говорить про нього тепер не лише як про «молодіжний», «розважальний», «неполітичний». А й як про «яскравий», «динамічний», «енергійний», «модний», «стильний», «сімейний» і навіть «статусний». Проте Олександр Роднянський хотів би отримати й нові, додаткові характеристики СТС — «гострий», «святковий», «актуальний», «несподіваний», «безпосередній». Щоб досягти цього (а заодно — й вищої частки аудиторії) СТС, окрім вже добре відомих програм, запропонує глядачу чимало нових проектів. Так, наприклад, «безперечна подія в телевізійній індустрії» — телероман «Бідна Настя» (спільного виробництва Sony Pictures та російської компанії АМЕДІА) матиме продовження в проекті «Бідна Настя-2». Події ще одного телероману — «Гріхи батьків» (тих самих виробників) стосуються 1911 року і здебільшого «сфокусуються навколо тих людей, яких ми сьогодні називаємо олігархами». Ще один спільний російсько-американський проект — «ситком» (комедія ситуацій) під робочою назвою «Няня». Цей комедійний серіал, зі слів Олександра Роднянського, є першою серйозною адаптацією «жанру (де люди сміються за кадром), який не здобув успіху на території колишнього СРСР», до пострадянських реалій. А нові розважальні шоу СТС, на думку генерального директора каналу, навіть можуть сприяти «оздоровленню людських відносин». Серед них, наприклад, — своєрідна «школа співпереживання», проект «Це кохання» і програма-гра «Рятуйте, ремонт», основна ідея якої полягає в тому, що до будь-якої проблеми можна навчитися ставитися легко. Плюс прем’єрні російські міні-серіали, плюс дитячі та сімейні телевізійні проекти тощо. Неважко припустити, що багато що з цього побачить і наш телеглядач — наприклад, на каналах «1+1» або «ТЕТ» (офіційний партнер СТС в Україні). Що в коментарі «Дню» і підтвердив Олександр Роднянський, відзначивши, що продукт СТС допоможе зміцнити або принаймні втримати лідерство «1+1» та виявитися дуже конкурентоспроможним на інших українських телеканалах; у разi з ТЕТом — допомогти досягти йому тих результатів, які цей телеканал ставить перед собою (див. с. 17. — Ред.).

Зі слів Роднянського, який вважає, що й розважальне ТБ є формою моделювання дійсності, СТС — це не лише і не стільки спроба створення дуже оптимістичного простору, а й спроба запропонувати деякі нові моделі ставлення до подій, які відбуваються навколо, а також деякі нові способи зміни свого життя. І хоча зробити другий такий канал, як СТС, досить непросто, таке ТБ, на думку Олександра Роднянського, в Україні «запитане однозначно. Аудиторія дякуватиме телебаченню, яке ставиться до неї з повагою, з бажанням не чогось навчити або повчати, а запропонувати систему комфортних відносин, що дозволяють бачити в ТБ і глядачеві рівних партнерів по діалогу».