Правляча партiя?

Російські політологи сьогодні практично не сумніваються в тому, що восени цього року Державна дума Росії прийме невелику — в 6 рядків — поправку до закону «Про уряд РФ», яка дозволить вищим російським чиновникам суміщати роботу в уряді з активною участю в партійному житті країни. Членам уряду буде дозволено займати вищі керівні партійні посади, що незабаром може призвести до появи в Росії справжнісінької «правлячої партії».

Ініціаторами внесення поправки стали лідери фракції «Единая Россия» й головний ліберал-демократ Володимир Жириновський. Таким чином, переважна більшість Думи апріорі готова підтримати зміни до закону. До того ж про свою підтримку пропонованої поправки вже заявили комуністи, аргументуючи це тим, що «партійний уряд, так само як і уряд народної довіри, має право на існування». Те, що «Родина» на чолі з Дмитром Рогозіним поки що виступає категорично проти ідеї наділити міністрів партійними квитками, швидше за все навряд чи матиме значення.

Нову редакцію закону «Про уряд РФ» прийняли 1997 року. Закон 1993 року не забороняв членам уряду бути в політичних партіях й організаціях, чим свого часу скористалися віце-прем’єри уряду Віктора Черномирдіна Анатолій Чубайс та Єгор Гайдар, якi суміщали роботу в уряді з членством у політраді блоку «Выбор России». Потім Чубайс і Гайдар змогли балотуватися до Держдуми. Коли ж під час парламентських виборів 2003 року лідер «Єдиної Росії» Борис Гризлов, призначений міністром внутрішніх справ, міг агітувати за власну партію тільки у позаробочий час, стало зрозумiло, що необхідність у зміні законодавства назріла. До того ж, свого часу за ідею ефективного уряду, «що спирається на парламентську більшість», висловлювався і президент Росії Володимир Путін.

У думських кулуарах також активно обговорюють й іншу поправку, поки що не внесену на розгляд. Йдеться про поправку до закону «Про політичні партії», що передбачає підвищення мінімального порога чисельності політичної партії з 10 тисяч членів до 100 тисяч. Нагадаємо: кількість членів «Единой России» перевищує 560 тисяч. А ось існування правої опозиції таким чином ставиться під питання.

Російські експерти вважають, що результатом прийняття поправки до закону про політичні партії стане зменшення кількості партій у країні загалом і в парламенті зокрема. Найбільша з небагатьох парламентських партій внаслідок поправки до закону про уряд стане правлячою. Оскільки в доступному для огляду майбутньому ця партія буде пропрезидентською, «політична реформа» значно посилить централізацію влади. Кінцевим етапом «політреформи» є можливість отримання партквитка президентом, — про це заявив член керівництва «Единой России» Олег Ковальов. Глава держави швидше за все стане лідером партії, а потім, після закінчення свого президентського терміну займе посаду в уряді. Тому багато російських політологів припускають, що останні законодавчі ініціативи виходять саме від Кремля, оскільки відкривають перед Володимиром Путіним реальні перспективи залишитися в політичному бомонді після закінчення другого президентського терміну. До того ж, багато росіян були б раді бачити саме Володимира Путіна лідером правлячої партії...

КОМЕНТАР

Андрій ОКАРА, політолог, Російська академія державної служби при президенті РФ:

— Для політичних сил, що стоять за цими інноваціями, партія є зручною формою впливу на політичну ситуацію. Володимир Путін намагається обзавестися власною мобільною політичною силою, яка з одного боку пронизувала б весь держапарат, а з іншого — замикалася б особисто на ньому. У цьому сенсі «Единая Россия» не в її сучасному вигляді, а в ідеалі повинна нагадувати «опричне військо» Івана Грозного, метою якого була боротьба з боярами (олігархами) другої половини XVI століття і встановлення авторитарного політичного режиму (в хорошому розумінні цього слова). Зараз «Единая Россия» — це малоефективна партія чиновників, на яку Путін фактично не може покластися. Поправка до закону «Про уряд» націлена, крім іншого, й на вирішення «Проблеми-2008». Йдеться про те, що 2008 року в Путіна має залишитися якомога більше варіантів «працевлаштування». Нині їх чотири. Перший, найпростіший: зміна Конституції та можливість третього терміну. Другий — обрання президента-«дублера», який незабаром добровільно піде у відставку. Після цього Путін обиратиметься вже знову на перший термін. Третій, «український» варіант — зміна форми правління у бік парламентсько-президентської або парламентської республіки, в якій Путін міг би стати прем’єр-міністром. І четвертий, за якого Путін стає ніби лідером нації у статусі голови «урядової партії».

Що стосується поправки до закону про політичні партії, то це дуже давнє бажання чиновників Адміністрації президента, ідеалом яких є двопартійна система. Тому основна інтенція, що лежить в основі всіх інновацій, — це укрупнення партій, за якого в парламенті остаточно затвердиться «півторапартійна» система, тобто «Единая Россия» плюс решта, включно з комуністами. А взагалі російська партійна система структуруватиметься на основі 4-5 партій. Що стосується партій так званого «правого спрямування», передусім СПС, «Яблоко» та інших, то вони будуть змушені нарешті об’єднатися в одну партію, не виключено, що на абсолютно новій політичній, організаційній та навіть ідеологічній основі.