Iз «краденої музики» зроблять горщики для квітiв

Iснує багато цікавих методів боротьби з неліцензійними компакт-дисками. Раніше їх давили трактором, що було досить-таки видовищно — з-під гусениць машини диски виходили пом’яті, поламані, «мертві». Потім знищення вирішили замінити переробкою, щоб отримувати економічну вигоду. А вчора на заводі «Артемполімер» плоди піратської діяльності кидали в дробильну машину, яка перетворювала блискучі диски на порох. З цього пороху в майбутньому виготовлять горщики для квітiв, форми для тротуарної плитки, вішалки- «плечики» й інші корисні предмети. Утім, ніхто з присутніх не сумнівався, що найближчим часом десь у «підпіллі» народяться точні неліцензійні копії знищених CD.

Сумніватися в цьому не дозволяють два факти. По-перше, своєю «доступною» ціною неліцензійна аудіопродукція заробила величезний попит. По-друге, за оцінками фахівців із ДПАУ, сьогодні інтелектуальне піратство залишається однією з найдохiдніших сфер тіньового бізнесу, не менш дохiдною, ніж торгівля наркотиками. Прибуток з однієї записаної та проданої відеокасети становить понад 100%.

Що стосується попиту, то серед переваг піратських дисків не лише низька ціна, а й досить висока якість. Це чесно визнав навіть заступник директора ВАТ «Артемполімер» Володимир Мойсеєнко: «Я взяв собі кілька дисків із засуджених до знищення. Нічого, нормально працюють». Але якщо В. Мойсеєнко розуміє, що піратські диски знищують не тому, що вони погані, а тому, що вони порушують право інтелектуальної власності, то середньостатистичному українцю свої кровні п’ять гривень набагато дорожчі за чужий інтелект. Директор ТОВ «ЛТВ-програми» Анатолій Туровський розповідає, що громадяни охочіше купують диски під магазином: «Прийде до магазину покупець, розпитає все про ту чи іншу програму, а потім купить її за рогом — неліцензійну, на 3— 4 гривні дешевше». Отже, в цьому випадку саме попит і провокує пропозицію в асортименті.

Утім, на вилучення та показове знищення неліцензійних дисків також покладають чимало надій. Цього року вже проведено близько двох тисяч перевірок, унаслідок яких «арештовано та засуджено до смерті» продукції на 2,5 мільйона гривень, із них на один мільйон — у Києві. Зі слів заступника начальника головного управління ДПАУ Василя Коваля, найбільшим «піратським» ринком столиці є «Петрівка», а підпільних цехів у Києві не існує — неліцензійна продукція надходить до нашої країни з-за кордону, найчастіше з Росії. Перевірки проводять у всіх містах України, але пальму першості в торгівлі тіньовими дисками утримують індустріально розвинені області — Донецька, Дніпропетровська, Запорізька. Спіймані «пірати» несуть адміністративну та кримінальну відповідальність. На «Арсеналі» диски невеликими партіями знищують щомісяця. Учорашня партія складалася з 150 тисяч дисків, і, зі слів співробітників заводу, її доведеться переробляти 2—3 дні.

Проте в ДПАУ налаштовані оптимістично. Василь Коваль говорить про тенденцію до зниження кількості піратських дисків на ринках країни — в 1994 році такої продукції було вилучено аж на 6 мільйонів гривень. Тобто, на його думку, протягом найближчого десятиріччя торгівля піратською продукцією повинна зійти нанівець.

А поки що «неліцензійна» проблема гальмує нашу країну в економічному розвитку та підриває її рейтинг на міжнародному рівні. Саме «пірати» сьогодні заважають вступу України до СОТ і визнанню її країною з ринковою економікою.