КОМЕНТАРІ

Наталія КОНДРАТЮК, журналіст, завідувач представництва «Першого каналу» (Росія) в Україні:

1. Я не вважаю це конфліктом. Судячи з інформації, йдеться про невиконання умов договору, підписаного між журналістом і компанією. Підписуючи контракт, працівник свідомо та добровільно бере на себе певні зобов’язання. Якщо виконувати їх виявляється несила, — краще, мені здається, звільнитися самому, а не виправдовувати все «боротьбою за свободу слова». На мою думку, в «Намедни» свободи було предосить, і не завжди її використовували коректно. Парфьонов лукавить, кажучи про те, що інформація не може принести користь чи шкоду. Він як професіонал, імовірно, неодноразово переконувався, що вміло використана інформація — могутня зброя. Швидше за все, або автор «Намедни», або колектив разом з автором повірили в особливий статус і, як наслідок, у безкарність, вседозволеність. Тому керівництво, попри популярність передачі і ведучого, вимушене було показати «хто в домі хазяїн». Звісно, шкода, що в ефірі не буде однієї з кращих програм. Але це не перший скандал у ТБ-світі, пов’язаний із Парфьоновим. Досі йому як людині талановитій вдавалося залишатися «на плаву» і знаходити собі ніші для творчості.

2. А навіщо йому це?

Валентина РУДЕНКО, PR-менеджер каналів «1+1» (Україна), СТС (Росія):

1. Конфлікт, звісно, дуже серйозний. Я вважаю, що на сьогодні Леонід Парфьонов — найяскравіший журналіст на російському телебаченні. Його програма «Намедни» та й узагалі все, що він робив протягом семи-восьми років, завжди було яскраве. Це було дуже серйозне просування росіян до кращих зразків світового телебачення. Тому я дуже жалкую про звільнення Леоніда Парфьонова з НТВ. Керівництво каналу, безумовно, мало свої причини, з яких воно не випустило сюжет, що став каменем спотикання, в ефір. Я допускаю, що, якби він вийшов, то це могло б позначитися на перебігу судового розгляду в «справі Яндарбієва». Але все ж таки дуже шкода, що менеджери НТВ не порозумілися з Парфеновим. Для НТВ — це дуже велика втрата, яку вони відчують згодом. Адже «Намедни» мала дуже високі рейтинги. Глядацька увага завжди була прикута до НТВ щонеділі, адже всі чекали програму Парфьонова.

2. У нас, у принципі, є прецеденти, коли російські телеведучі з’являються на українських телеканалах. І, звичайно, Парфьонов міг би працювати на одному з них. Мені здається, що він міг би працювати в будь-якій країні. Парфьонов насамперед — журналіст. І тому він повинен працювати на «журналістському» каналі, в Україні — це канал «1+1».

Леонід КАПЕЛЮШНИЙ, політичний оглядач газети «Свобода»:

1. Я вважаю, що Леоніда Парфьонова із його програмою й так дуже довго терпіли на НТВ. На мою думку, він мав би піти ще раніше — під час першого конфлікту на цьому каналі. У влади немає безкінечного терпіння, а пан Парфьонов підійшов до крайньої межі у вигляді інтерв’ю зі вдовою Яндарбієва, за яке немає вибачення й немає подальшої перспективи для співпраці. Взагалі в Росії відбувається те, що й повинно було відбуватися, — при авторитарному режимі не може бути жодної свободи преси. Вона може бути тільки у вигляді регульованої гласності, й це — закономірний процес. Ніяких наслідків це звільнення не матиме. Коли б завтра із інших каналів «попросили», наприклад, Познера, Сорокіну, Шустера і т.д., то нічого б так само не змінилося. У Росії до цього ставляться спокійно, як, у принципі, і в Україні.

2. Щодо роботи Парфьонова в Україні, то я вважаю, що у нас досить своїх талановитих професійних телевізійників, які могли б стати окрасою будь-якого каналу. Але думаю, що Парфьонов міг би працювати тут, як працює, наприклад, Кисельов. Він — професіонал, і міг би працювати на будь-якому каналі.