Пані «Велика нафта»
Що сталося з Shell?![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20040421/471-3-2.jpg)
Потрапивши «під обстріл» акціонерів і органів дізнання США, Великої Британії та Голландії, компанія Royal Dutch/Shell намагається звалити на Нігерію провину за приховання відомостей про реальні розвідані запаси нафти. Згідно з секретними документами компанії, які стали доступні наприкінці березня, компанія Shell приховала дані про зниження розвіданих нею запасів нафти в Нігерії з метою посилення позицій Нігерії на переговорах з ОПЕК і збільшення її квоти видобутку. Сьогодні Нігерія видобуває два мільйони барелів на день. А квоту країни ОПЕК визначає, зважаючи на підтверджені запаси.
В умовах наростаючої кризи Нігерія хотіла б подвоїти денний видобуток до 4 млн. барелів, з огляду на нові запаси, які відкрила Національна нафтова корпорація Нігерії (ННКН) у грудні 2003 року та які збільшили резерви нафти до 34 млн. барелів. Влада Нігерії як аргумент наводить також те, що в Нігерії найбільша чисельність населення порівняно з іншими країнами-членами ОПЕК й існує гостра потреба у валюті для вкладів у інфраструктуру та соцобслуговування, які вимагають невідкладного реформування. Компанія Shell стверджує, що не хотіла зірвати переговори, розголошуючи реальний обсяг запасів Нігерії. Образ Shell як порядної, чесної компанії тане на очах. Суть скандалу з передбачуваними запасами нафти — в прагненні Shell прибутку та витонченому механізмі співпраці з продажними військовими диктаторами, яки використовують протягом багатьох років задля отримання величезних дивідендів за рахунок простих нігерійців.
Незабаром після повалення генерала Ібрагіма Бабангіди в ході перевороту 1985 року військова влада підписала «Меморандум розуміння» із Shell та іншими нафтовими компаніями. Цей документ, який переглядали в 1991 році, давав право Shell на прибуток у $2 — 2,5 за кожний видобутий барель за умови, що ціни знаходяться в межах $12,50 — 23,50 за барель, а мінімальні інвестиції становитимуть $1,5 за аналогічний обсяг видобутої нафти. Більш того, Shell надавали право на отримання преміальних 10 — 50 центів за барель на кожен рік роботи, якщо Shell відкриває родовища нафти із запасами, що перевищують обсяг її видобутку.
Ніколи ще Shell не мала настільки легких грошей. У середньому, світові ціни на нафту не падали нижче встановленого Меморандумом мінімуму в $12,5 протягом останніх майже двадцяти років. Більш того, Shell відкрила спільне підприємство з ННКН, французькою нафтовою компанією Elf та компанією Agip iз Італії. У договорі про спільне управління з часткою уряду Нігерії в 55% йдеться, що всі сторони несуть однакові витрати з видобутку, але щорічний план робіт і бюджет складає Shell.
Контроль над витратами з видобутку — ключ до розуміння великих прибутків Shell в Нігерії. Керівництво ННКН визнає, що йому не вдається налагодити належний контроль над витратами роботи компанії і що вигода Shell й інших західних нафтовидобувачів криється не в теоретичній маржі, а в доходах, закладених у витрати. Через те, що кошторис витрат на експлуатацію складає Shell, а ННКН загрузла в корупції і не має досвіду для перевірки заявлених витрат, компанія має всі вагомі стимули роздувати витрати. Також і «відкриті» Shell запаси, що використали для подачі заявки на отримання преміальних за збільшення розвіданих запасів, були основним джерелом прибутку компанії до того, як у 1999 році переглянули «Меморандум розуміння». Витрати виробництва — предмет палких дискусій між Shell та владою Нігерії з початку 1990-х. Стурбований безперервним зростанням витрат виробництва на Shell, у 1996 році міністр нафтовидобутку Нігерії пообіцяв розпочати моніторинг усіх рахунків і розрахунків Shell. Але з цього нічого не вийшло. Наприкінці лютого новий Сенат спробував блокувати виплату в розмірі $1,6 млрд. для покриття витрат на видобуток компанії Shell та двох інших нафтових компаній до отримання відповідних підтверджуючих документів. Ці спроби відкинув президент Олусегун Обасанджо й керівництво ННКН.
Останній скандал навряд чи примусить відреагувати на нього владу Нігерії, навіть якщо й виявиться, що вони витратили мільйони доларів на відкриття, що існують лише в уяві Shell. Влада стурбована тим, щоб спростувати обвинувачення в завищенні Shell даних про запаси нафти в Нігерії, що стали можливі через слабкий контроль й управління та в отриманні мільйонів доларів як преміальних. Адже Shell наполягає, що Нігерія винна їй ще $385 млн.
В уряді Нігерії Shell має впливових друзів. У середині 1990-х фірма допомогла колишньому диктатору, генералу Сані Абача, подавити Рух за виживання племені огоні, головний екологічний і правозахисний орган на чолі з Кен Саро-Віва, страченим пізніше режимом. Інспектори організації Human Rights Watch звинувачують у порушенні прав людини, скоєних на той час військами, владу і чиновників Shell. Могутній союз продажної влади та керівництва жадібної компанії з метою збереження потоку нафтодоларів ще сильний. Під ударом батога знаходяться сім мільйонів селян дельти Нігеру, де панують насильство, екологічна катастрофа та соціальна анархія — як це завжди буває там, де пані «Велика нафта» починає встановлювати свої бурові вежі.
Іке ОКОНТА — співробітник Інституту міжнародних досліджень при Каліфорнійському університеті в Берклі, автор книжки «Там, де бенкетують грифи: Shell, права людини та нафта».