Бюджет невизначеності

Україна стає країною податкових і, відповідно, бюджетних парадоксів. Уже розпочався третій місяць року, а законодавства, призначеного для компенсації зниження деяких податкових ставок і наповнення бюджету за рахунок розширення податкової бази, все що немає. Тобто багатостраждальний закон 4000-1 парламент абияк прийняв, але в дію його досі не введено. Більш того, в понеділок стало відомо, що на нього накладене президентське вето. «Підстав більше, ніж достатньо. Положення закону суперечать чотирьом статтям Конституції України та базовим законам, які регулюють відносини у відповідній сфері», — наголосив Леонід Кучма. Він також зазначив, що пропонує внести окремі законопроекти з принципових питань, які є в цьому законі та заслуговують на підтримку.

Відхиляти цей закон у березні, хоч який би поганий він не був, досить ризиковано для наповнення бюджету, що залишається практично без законодавчої бази. Але якщо рішення прийняли, можна припустити, що за бюджет немає підстав хвилюватися.

І справді, згідно з повідомленням Мінфіну, надходження до загального фонду бюджету за перші два місяці року (за оперативними даними Держказначейства) становили 7,6 млрд. гривень або 100,9% запланованих. Це на 1,3 млрд. гривень більше, ніж на цей час минулого року. А за лютий доходну частину загального фонду держбюджету перевиконано на 1,1% проти плану. Причому в наповненні бюджету найбільше «вирізнився» податок на прибуток, ставка на який скорочена на 5% і тепер дорівнює 25%. Платники цього податку внесли до бюджетної скарбнички понад 1,3 млрд. гривень, що становить майже 34,5% усіх надходжень.

З іншого боку, дірка в законодавчому полі, що відкрилася після ветування закону 4000-1, дозволяє привільніше почуватися уряду, який, згідно з його запевненнями, працює з бюджетом виключно в автоматичному режимі. Але ось учора Рахункова палата повідомила «Дню», що надання субвенцій місцевим бюджетам із держбюджету на виконання інвестиційних проектів здійснювалося з порушеннями Бюджетного кодексу та за відсутності закону, який би визначав відповідні правила. А крім того, аудитори Рахункової палати звинувачують уряд у незаконній зміні норм, ерегульованих бюджетним законодавством. Вони виявили, що об’єкти, які передбачено фінансувати в областях за рахунок субвенцій держбюджету, вносять до відповідного переліку не на конкурсних умовах, а згiдно з пропозиціями держадміністрацій і народних депутатів. Словом, ручне управління, від якого так настирливо відхрещувався уряд, усе-таки ще не зжило себе. І такий висновок випливає із підсумків минулого року. Чи зможе уряд втриматися від подібних принад цього року?

У будь-якому разі зараз тягар відповідальності знову перенесено на парламент, а точніше — на «більшовицьку» коаліцію, якій запропоновано терміново повернутися до проблемних питань економіки. Чи готова вона до цього? Відповідаючи на запитання «Дня», перший заступник бюджетного комітету Верховної Ради Валерій Коновалюк сказав: «Вето Президента подолати дуже складно. Я думаю, що достатньої кількості голосів не буде. Адже стосовно цього існують певні міркування опозиційних фракцій, наприклад, КПУ та «Нашої України», які, схоже, готові навмисно ускладнити ситуацію в період початку президентських виборів. Тому зараз терміново необхідно створювати робочу міжфракційну групу, вивчати пропозиції Президента, і за короткі терміни підготувати нову редакцію закону з урахуванням поправок. Цим законом слід зняти всі протиріччя прийнятого бюджету, посилити адміністрування багатьох податків і досягти збільшення доходної частини бюджету. Адже в розпалі період податкової реформи, в ході якої за допомогою зниження податкових ставок потрібно забезпечити стійке зростання економіки. Крім того, слід відновити низку пільг, які, на мій погляд, невиправдано скасовує закон про держбюджет. Такий закон просто необхідний для того, щоб уряд виконував свої завдання. Якщо його не приймуть, то це матиме серйозні негативні наслідки і передусім позначиться на доходах бюджету.

Уряд опиниться в складному становищі, а цілі галузі економіки матимуть колосальний фіскальний тиск, тоді як скасовані пільги можуть призвести до складних соціальних наслідків». На думку Коновалюка, все це — «якась частина політичної гри, коли багато в чому ситуацію характеризує початок президентських виборів».

Припущення народного депутата від Партії регіонів підтвердилися в розмові з нашоукраїнцем Сергієм Терьохіним. Відповідаючи на запитання «Дня», коли Верховна Рада тепер зможе прийняти новий закон, він перепитав: «А навіщо?» Терьохін упевнений, що в тому випадку, якщо парламенту буде запропоновано просто скасувати цей закон, «ми не маємо наміру нічого робити». Він пояснив, що противниками закону 4000-1 є Мін’юст і Держмитниця, для яких не вигідна заборона пільг із ПДВ й акцизу на продаж конфіскованих або арештованих товарів. «На їхню думку, — каже Терьохін, — продавати ці товари з акцизом — суперечить Конституції». Якщо за пропозицією Президента депутатам буде потрібно не покращувати закон 4000-1, а приймати окремі закони, то, як передбачає Терьохін, «ми над цим подумаємо, але вже не поспішатимемо». Терьохін вважає, що уряд загнав себе у глухий кут, прийнявши цей бюджет. Тепер йому (уряду) слід би допомагати з нього вийти. «Але якщо це не робиться, — говорить народний депутат, — то це вже не економіка, а в політику бюджетний комітет не грає».

Проте суперечливі думки висловлюють і в середовищі платників податків. Президент Спілки податкових консультантів України Леонід Рубаненко в розмові з «Днем» сказав: «У принципі, вето — це правильний крок. Вісімдесят відсотків із загального «тіла» закону — позитив. Двадцять — негатив. Але за наслідками для платників податків погане домінує, особливо для тих, хто працює на спрощеній системі. Зараз потрібно примудритися виправити все те, що раніше в ньому недоробили. Але сподіватися, що це можна буде зробити швидко, не випадає. Не хотілося б думати, що закон було заветовано тільки тому, що податкова згідно з ним втрачала право втручатися до процедури відшкодування ПДВ. Адже цей податок уславився в суспільстві як корумпований, і Президент учора про це говорив. Податківці мали «відкати» на дебеті. А закон 4000-1 виводив їх із цього процесу й унеможливлював «відкати». Якби протягом березня зміни до закону, а вони вже напрацьовані, проголосували в парламенті й Президент такий закон підписав, то це був би нормальний процес. Один податковий період ще не вельми засмучує народ. Але якщо знову повториться історія 2002 року, коли в червні намагалися проголосувати Податковий кодекс і завалили, то все піде спочатку. Адже на спроби навести лад в оподаткуванні знадобилося два роки. Тепер у цій справі нас знову може відкинути назад».

Водночас черговий податковий поворот, очевидно, примусить багатьох бізнесменів наростити частку ризиків у калькуляціях на свої витрати. Так, один із власників компанії «Юранко Трейдінг Лімітед» Вадим Гуржос сказав «Дню»: «Я думаю, що процес стане некерованим. Ситуація з бюджетом нагадуватиме розладнаний двигун. Далі всім управлятимуть у ручному режимі. А відповідальних не буде, оскільки набуде чинності принцип колективної відповідальності, а для уникнення її використають можливість посилатися на вето Президента. Але якщо закон насправді поганий, то досі ми хоча б знали, як управляти своїми фінансами, — були якісь правила, а тепер їх скасували. І вже сьогодні є безліч випадків, коли підприємці не знають, як поводитися у зв’язку з виниклою невизначеністю».