Чи потрібен пам’ятник князю Святославу?

Хочу звернути увагу на ситуацію, що складається після підписання розпорядження Президента України «Про спорудження пам’ятника князю Святославу Ігоровичу». Думаю, що ті, хто готував цей документ, не врахували політичних наслідків його реалізації. Адже Святослав, син княгині-християнки Ольги, був відомим гонителем її однодумців і послідовників. Досить звернутись до книжки відомого дослідника М. Брайчевського «Утверждение христианства на Руси» (Наукова думка, 1989), щоб довідатись про антихристиянський терор Святослава через «стремление переложить на христиан вину за собственные политические и военные неудачи» (с. 120). Автор зазначає, що «одним из конкретных проявлений репрессий, осуществляемых Святославом, является уничтожение церквей. В. Татищев называет среди разрушенных сооружений Софийскую церковь, основанную Ольгой. Такая же судьба постигла и Николаевскую церковь на Аскольдовой могиле» (с. 121). Тож на чию користь буде спорудження в християнському місті пам’ятника гонителю християн та руйнівнику церков?

Найважливішим досягненням князя дехто вважає знищення Святославом у 964 — 965 рр. Хозарського каганату. Проте видатний український історик, академік М. Грушевський слушно вважав, що Хозарська держава слугувала заслоном для слов’ян від нападів кочівників та могутніх арабських армій (Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 1, К., 1991, с. 230). Українська дослідниця Н. Полонська-Василенко писала: «Знищення Хозарського каганату принесло Русі тільки шкоду, бо вона сама неспроможна була боротися проти кочовиків, які протягом чотирьох століть панували в степах» (Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1, К., 1992, с. 106 — 107). Таку ж думку висловлював київський дослідник М. Брайчевський, який писав: «С Хазарией, которая в IX в. начала приходить в упадок, Аскольд поддерживал мирные отношения. Не составляя серьезной угрозы для молодого Киевского государства, каганат, однако, являлся довольно прочным заслоном против кочевых племен Востока» (с. 47). Такої ж думки дотримується й директор Інституту археології НАН України академік П. Толочко. За надійним прикриттям, яким фактично слугував для Київської Русі каганат, слов’яни Подніпров’я могли більш-менш спокійно займатись землеробством і торгівлею. Але знищення каганату звільнило шлях кочівникам (половцям, печенігам та іншим), які протягом віків робили численні напади на Русь. Ці напади такою мірою послабили давньоруську державу, що її досить легко завоювали татаро-монголи. Деякі історики вважають, що якби не це завоювання, то зараз у Москві розмовляли б українською мовою.

Тож чи варто ставити ще один пам’ятник гонителю християнства? Хотілося б прочитати думки фахівців з цього приводу.

ВІД РЕДАКЦІЇ:

Враховуючи, що як у науковому середовищі, так і в суспільстві існують різні оцінки історичної ролі князя Святослава в становленні Київської Русі (досить згадати хоча б відомий роман С. Скляренка «Святослав»), ми запрошуємо експертів, насамперед істориків, та наших читачів висловити свою думку з порушеного в листі питання.