Два фронти

Польський уряд не згоден з українським в оцінці можливих економічних наслідків для нашої країни розширення Євросоюзу з 1 травня. Посольство Польщі у Києві представило дослідження на цю тему, і висновок виявився вельми несподіваним. Варшава чекає збільшення українського експорту протягом 2004 року. Головним аргументом авторів дослідження є очікуване зниження митних зборів у Польщі на більшість товарних груп. Варшава вимушена переглянути рівень захисту від імпорту згідно з нормами ЄС.

Раніше свої висновки подало Міністерство економіки України. Потенційні втрати вітчизняних експортерів через розширення ЄС наш уряд оцінив у 250 мільйонів доларів. Найсильніший удар, за прогнозом Мінекономіки, припаде на металургійну галузь. ЄС має досить жорсткі квоти на поставку металопродукції українського походження. Після приєднання до ЄС десяти нових країн збільшувати квоту поки що ніхто не збирається. Генеральний консул Польщi в Українi Сильвестр Шостак повідомив, що Варшава має намір лобіювати збільшення квоти, оскільки і сама зацікавлена в дешевому українському металі. Але Брюссель поки що вважає за краще залишати подібні запитання без відповіді.

Той факт, що Польща й Україна, м’яко кажучи, по-різному оцінюють наслідки розширення ЄС для двосторонньої торгівлі, свідчить багато про що. Передусім, уряди двох країн мають абсолютно протилежні дані про обсяги самої торгівлі. Так, за даними Варшави, обсяг експорту польських товарів до України в 2003 році перевищив $1,3 мільярда. За попередніми даними українського Кабміну, ця цифра майже вдвічі менша — $710 мільйонів. Про причини такого кричущого різночитання обидві сторони вважають за краще мовчати. Очевидно, йдеться про гігантські обсяги тіньової торгівлі, в якій зацікавлені компанії й окремі представники митних служб обох країн. «Можливо, я такий короткозорий, але впевнений, що торгівля в 2004 році між Україною та Польщею зростатиме, в тому числі й експорт українських товарів», — заявив Сильвестр Шостак.

В Україні Мінекономіки в своїх негативних прогнозах не самотнє. Міністерство закордонних справ оцінює можливі економічні втрати нашої країни в 500 мільйонів євро. Перший заступник міністра Олександр Чалий пояснив таку різницю з прогнозом Мінекономіки тим, що його відомство врахувало і так звані нетарифні обмеження. Центр ім. Разумкова чекає, що втрати експортерів наступного року становитимуть близько 350 мільйонів євро.

Тим часом польське представництво оприлюднило і прогноз розвитку подій і на іншому стратегічному фронті двосторонніх економічних відносин. Зі слів Сильвестра Шостака, якщо Україна зробить вибір на користь реверсного варіанта експлуатації нафтопроводу Одеса—Броди, це загальмує будівництво нової гілки Броди—Плоцьк. На його погляд, навіть якщо український уряд зафіксує тимчасовий статус реверсу, це вже не матиме значення. «Стосовно цього проекту ми маємо довгострокові плани і не бачимо сенсу говорити про якісь відстрочки на час», — заявив пан Шостак. Нагадаємо, що один із проектів постанови Кабміну щодо подальшої долі нафтопроводу передбачає його тимчасове використання в реверсному напрямку на три роки.

На сьогодні уряд усе ще не визначився з майбутнім порожньої труби. Віце-прем’єр Андрій Клюєв зараз перебуває в США, де веде переговори щодо зацікавленості тамтешнього капіталу в фінансовій і, головне, ресурсній підтримці проекту. Тим часом польський генконсул заявив, що проект добудування нафтопроводу до Гданська можна вважати таким, що вже стартував. Європейський банк реконструкції та розвитку приступив до роботи, пов’язаної з проектуванням. Але якщо Київ ухвалить рішення на користь реверсу, то, як виявляється зі слів посла, про проект «Броди — Гданськ» забудуть швидко та пригадають нескоро.