«Тінь» на землі

У Криму працює комісія, створена згідно з указом Президента та яка за його дорученням перевіряє дотримання законності при розподілі та використанні земель в автономії, продажу земельних ділянок і визначенні цін на них. Очолює комісію секретар Ради національної безпеки й оборони України Володимир Радченко. У складі комісії група правознавців і працівників правоохоронних органів на чолі із заступником Генерального прокурора Ольгою Колінько. У лютому висновки комісії нададуть главі держави для виправлення ситуації.

Проблема землекористування не нова для Криму. Зловживання із землею були основними порушеннями та головними пунктами обвинувачень у кримінальних справах, які порушила проти низки місцевих кримських керівників Генеральна прокуратура за результатами перевірки, проведеної восени минулого року групою правознавців Координаційної ради із боротьби з корупцією й організованою злочинністю при Президентові України. Вони ж стали головним предметом розмови на виїзному засіданні аналогічного комітету Верховної Ради України. Вже в грудні, коли проблема стала надзвичайно гострою, про дотримання земельного законодавства, охорону та використання земельних ресурсів говорили в Криму на спеціальній республіканській нараді за участю депутатів усіх рівнів, правоохоронних органів, представників громадськості. За її підсумками глава парламенту Борис Дейч і голова уряду Сергій Куніцин підписали численні доручення, які разом із раніше прийнятими рішеннями мають стабілізувати ситуацію. Разом із тим питання залишається поки що відкритим…

На прикладі Криму видно, що в земельних відносинах, що склалися у країні, зосереджено безліч законодавчих, правових, господарсько-економічних проблем. За даними Рескомзему Криму, якщо ще рік тому під час продажу присадибної ділянки одна сотка коштувала 1,2 тисячі гривень, то нині вже пропонують по 8 тисяч. А на «чорному» ринку землі, за деякими відомостями, ціна сотки біля моря становить 5 тисяч доларів. Охочі придбати її «за будь-яку ціну» знаходяться не тільки в Україні, а й у Росії і в багатьох інших країнах. Пересвідчитися в цьому можна хоч би заглянувши на деякі сайти в Інтернеті, які пропонують земельні ділянки або нерухомість біля моря. Серед перших причин зловживань прем’єр Сергій Куніцин назвав законодавчу неврегульованість відносин між радами різного рівня, що породжує підгрунтя для зловживань, у тому числі в сфері земельних відносин. Так, зі слів прем’єра, і мера Ялти і Ялтинську міську раду обирають усі жителі регіону «Великої Ялти», яка, крім власне міста, включає в себе сім селищ від Алушти до Севастополя. Водночас кожне з цих селищ має місцеву раду, яка, згідно із законом про місцеве самоврядування, цілком незалежна в прийнятті рішень. Між цими структурами немає співпідпорядкування. З іншого боку, землею на місцях розпоряджаються так звані базові, тобто селищні і сільські ради, і скасувати їхнє рішення може не вищестояща рада, а тільки суд. Зважаючи на низьку правову, виконавську, організаційну культуру низових рад, зайнятість їхніх депутатів на виробництві, відсутність кадрів інженерів-землевпорядників і юристів, сільські та селищні голови часто припускаються помилок, а то й зловживань, виправити які не може весь вищестоящий ланцюжок рад. Так, за даними Верховної Ради Криму, базові ради тільки на 10 відсотків укомплектовані фахівцями-землевпорядниками і менше ніж наполовину юристами. Якщо в системі Рескомзему Криму раніше працювали 564 фахівці, то сьогодні по всьому півострову — тільки 269 чоловік на кілька тисяч рад. І при цьому місцеві ради з питань землекористування прийняли понад 30 тисяч рішень, а Рада міністрів — тільки 97. На думку Сергія Куніцина, правильною була б норма, коли б міська рада, обрана тими самими виборцями, мала б право скасовувати рішення селищної та сільської ради, прийняте з порушенням законодавства. 29 грудня минулого року Верховна Рада Криму прийняла Звернення до парламенту України з питань законодавчого врегулювання земельних відносин у Криму, в якому, крім іншого, ставила питання про створення системи державного кадастру земель із єдиним банком даних про ділянки, їхніх власників і користувачів.

Виникненню порушень у сфері земельних відносин сприяв також стан самого земельного господарства. Так досі і в Криму, і в інших регіонах країни через відсутність або застарілість генеральних планів архітектурно-містобудівної забудови не встановлено чіткі кордони між населеними пунктами, рекреаційними, заповідними й іншими територіями.

У зв’язку з численними проблемами із землею в Криму, вже юридично закріплено кордони 98 відсотків сільських населених пунктів і селищ, але в містах цю роботу виконано тільки наполовину. Практика уряду Криму показує, що цей процес вельми витратний. Для повного його завершення тільки у Криму, за даними уряду автономії, необхідно приблизно 33 мільйони гривень на інвентаризацію решти земель, а також близько 6 мільйонів потрібно для встановлення кордонів природно- заповідного фонду і рекреаційного комплексу. Цього року мають завершити і сам план архітектурно-містобудівної забудови Криму. Поки що його розробили для Ялти, проте в зв’язку з наявними проблемами наприкінці минулого року сесія Ялтинської міської ради затвердила його не повністю. Виявилося, що план створення навколо міста Національного парку загальною площею понад 20 тисяч гектарів загрожує існуванню Ялтинського гірсько-лісового заповідника площею 14,5 тисячі гектарів і частині Кримського природного заповідника площею 5,5 тисячі гектарів. Депутати відклали розгляд цього розділу Генплану та направили його на екологічну експертизу і подальше доопрацювання.

Справжнім лихом для Криму стали самовільні заняття землі та використання ділянок не за призначенням. Вони, за даними Сергія Куніцина, становлять 60 відсотків усіх порушень земельного законодавства. І «головні» в цьому процесі аж ніяк не кримські татари, як здається на перший погляд. Репатріантам у Криму вже надали понад 50 тисяч земельних ділянок, до органів влади на Південному березі подано ще 7,5 тисячі заяв, які в тих самих селищних радах часто розглядають із великими порушеннями. Тому сьогодні татарські самозахоплення землі — це більше акції протесту проти бездіяльності місцевої влади, фактів таких від сили кілька десятків. Водночас загальна кількість зловживань із землею зростає супервисокими темпами. Так, за даними першого заступника голови Рескомзему Криму Василя Соколика, під час нещодавніх перевірок виявлено понад 5 тисяч порушників, хоча, для прикладу, в 1996 році при 40 перевірках було оштрафовано всього 4 порушники. Є факти самовільного заняття землі не тільки під житло, а й під промислові та комерційні об’єкти, під бензозаправки, приватні пансіонати, ресторани і магазини, крамнички та кіоски, розважальні заклади. На думку спостерігачів, безліч таких порушень здійснюють аж ніяк не самовільно, а просто «за домовленістю», причому аж ніяк не безвідплатно, з керівниками місцевої влади, які не поспішають оформляти виділення землі в законному порядку. Тому Верховна Рада й уряд Криму вже спрямували подання до Верховної Ради України про введення кримінальної відповідальності за самовільні заняття земельних ділянок, де пропонують карати такі злочини позбавленням волі на термін від трьох до п’яти років.

Сума доходів, що випадають із бюджету автономії в зв’язку з наявними пільгами із землекористування, щорічно становить приблизно 112 мільйонів гривень. У більшості випадків це здравниці, які не бідують, і, на думку глави уряду Криму Сергія Куніцина, могли б цей податок сплатити. Але тут справа в тім, що ці пільги в багатьох випадках пов’язані з порушеннями. Практично кожна здравниця сьогодні здає кілька об’єктів в оренду, що цілком законно. Але справа в тім, що й тоді за ними зберігаються пільги із плати за землю, хоч насправді має місце комерційне використання землі і плата за неї при цьому збільшується вп’ятеро.

У Криму вже стали традиційними «земельні» конфлікти, багато хто подейкує навіть про «земельні» війни...