Домовини на колесах

«Важко знайти слова, щоб висловити біль втрати. Страшна, безглузда трагедія обірвала життя молодих, енергійних людей і завдала нестерпного болю тим, хто їх любив. Кращі завжди йдуть раніше та трагічніше, залишаючи в наших душах рани, яким не судилося зажити, але ті, хто пішов назавжди, залишаються в нашій пам'яті…», — йшлося в телеграмі співчуття президії кримського парламенту, Ради міністрів автономії та постійного представника Президента України в АРК. Такі місця в Криму, де загинули люди, як правило, довго не заживають: і нині, поки на місці катастрофи зберігаються сліди на асфальті, ще пробита дорожня огорожа, лежить збитий рекламний щит, зламані дерева і кущі, земля на схилі витоптана сотнями ніг — рятівників, лікарів, ще залишилися глибокі вибоїни від коліс і гусениць важкої техніки. Тут ще зупиняються цікаві приїжджі та розглядають не красу гірського Криму, краєвид, який відкривається на Демерджі, а криваві сліди катастрофи. Нагадаємо про що йдеться: в середу 17 грудня о 20 годині 30 хвилин на 40-му кілометрі автошляху Сімферополь — Ялта, за 7 кілометрів від Алушти, один із двох автобусів, які перевозили кращих шахтарів об'єднання «Павлоградвугілля», премійованих путівками на відпочинок до Алуштинського санаторію «Золотий колос», на повороті відомого своєю підступністю на все СНД алуштинського спуску зірвався в провалля та впав із висоти 10 метрів. Одразу загинули 14 чоловіків та 1 жінка, двоє померли в лікарні і ще 19 чоловік отримали травми різного ступеня важкості.

ХРОНІКА ШЛЯХУ В ПРОВАЛЛЯ

Згідно з висновками державної комісії, що засідала в суботу в уряді Криму, сталося те, що зазвичай трапляється з водіями, які звикли їздити степовими дорогами Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської й інших областей, які не знають підступності зимових гірських кримських доріг. Спуск із Ангарського перевалу висотою в 1475 метрів у бік Алушти триває понад 15 кілометрів. Дорога дуже звивиста. І практично всю її потрібно проїхати на гальмах. Досвідчені кримські водії знають, що поспішати і намагатися якнайшвидше з'їхати з цієї «гірки» не можна — у кращому випадку встигнеш заскочити в уловлюючий тупик, у гіршому — лежатимеш у кюветі. Але «степовим» водіям така методика часто незнайома, вони люблять економити паливо та спускатися з гірок на нейтральній передачі, іноді навіть вимкнувши двигун. Вони не знають, що для Алуштинської дороги це смертельна тактика…

Тому державна комісія, яку очолив віце-прем'єр-міністр України Андрій Клюєв уже в Сімферополі, розглянувши всі обставини події, дійшла висновку, що «дії водія не відповідали наявним правилам руху», — говорив заступник міністра внутрішніх справ України Петро Коляда. Шофер сів за кермо нещасливого автобуса лише в лютому, не мав навичок водіння на гірських дорогах, на небезпечному спуску не знизив швидкість. Версію, що аварію спричинило лопнуте колесо, відхилили. Колесо лопнуло або ще на дорозі через неправильні дії водія, або вже при падінні автобуса від удару об дерево чи землю. Петро Коляда повідомив, що водій перевищив швидкість, на спуску ввімкнув нейтральну передачу і потім не зміг ввімкнути знижену. На мокрій дорозі автобус просто понесло вниз, він був практично некерований. Зі слів Петра Коляди, водій намагався зупинити автобус, проте диски і циліндри гальмівної системи нагрілися, через що її герметичність була порушена — про це свідчить слід від вилитої гальмівної рідини довжиною понад 200 метрів на дорозі. На повороті автобус винесло до захисної стінки. «Водій каже, що він спеціально це зробив, щоб гальмувати об стінку, проте попереднє слідство встановило, що це не так», — сказав Петро Коляда. Після цього автобус зніс рекламний щит та впав у яр. Петро Коляда також спростував чутки про те, що водій на ходу вискочив з автобуса.

НАЙНЕБЕЗПЕЧНІШИЙ ВИД ТРАНСПОРТУ

Курорт завжди буде пов'язаний з приїздом і від'їздом відпочиваючих, а отже, з транспортом. До Криму люди прибувають і літаками, і поїздами, але, як свідчить статистика, автомобільний транспорт на гірських кримських дорогах — найнебезпечніший. На день катастрофи кількість прибулих до Криму автомобільним транспортом, за даними Міністерства курортів і туризму, становить 381,53 тис. чоловік.

Отже, принаймні, понад 380 тисяч чоловік, які приїхали до Криму на гумових колесах, наражали себе, як і гірники холдингу «Павлоградвугілля», на небезпеку. Насправді ситуація ще гірша. У 2002 році (показника з нинішнього року просто ще немає) загалом по Україні автотранспортом було перевезено 3,091 мільярда чоловік. Тільки в січні — листопаді 2003 року автомобільним транспортом самого Криму територією півострова перевезено 113 мільйонів чоловік — усі вони ризикували власним життям. Особливо часто в несправному стані перебувають автобуси та мікроавтобуси приватних підприємств. Послуги з перевезення пасажирів на маршрутах у всіх видах сполучення надають 662 підприємці-фізичні особи, у власності яких знаходиться 1,6 тисячі одиниць рухомого складу. За повідомленням прес-служби управління ДАІ ГУ МВС України в Криму, за ту саму добу 17 грудня на кримських дорогах сталося всього 6 дорожньо- транспортних випадків, у яких загинули 19 та постраждали 24 особи. У вівторок, 16 грудня, сталося 8 ДТП, у яких загинула одна та постраждали 9 осіб. У понеділок — 6 дорожньо-транспортних пригод, у яких постраждали 7 чоловік. Особливо багато ДТП на Алуштинській трасі: тут були аварії бензовоза, які загрожували пожежею, зіткнення різних видів транспорту, навіть КамАЗів із тролейбусами й автобусами. Згідно зі статистикою, тільки протягом січня — вересня нинішнього року загалом в Україні з вини водіїв автобусів сталося 324 ДТП, у яких загинули 61 особа та 552 отримали тілесні пошкодження різного ступеню важкості. Прикладів — тисячі. Загалом ще з літньої (липень) статистики в кожній з 5 дорожньо- транспортних пригод на кримських дорогах фігурують водії, які приїхали на відпочинок з інших регіонів України. Уже до середини липня на дорогах автономії сталося 305 ДТП, у яких загинула 41 та отримали поранення різного ступеню важкості 383 людини. На долю некримських водіїв припало 76 аварій, у яких загинули 14 й отримали тяжкі каліцтва 103 людини. Не змінилася ситуація і після цієї алуштинської катастрофи: за даними управління ДАІ, в Криму за 18 грудня, тобто вже наступного дня, сталося 5 дорожньо-транспортних пригод, у яких загинули 2 та постраждали 5 чоловік…

ЯК ЗМЕНШИТИ РИЗИК?

Президент України Леонід Кучма підписав доручення провести обстеження автомобільних доріг і забезпечити обмеження руху на зимовий період небезпечними дорогами. Міністерство транспорту України має організувати технічну перевірку придатності транспортних засобів до експлуатації в зимовий період і зняти з поїздок автобуси, які знаходяться в експлуатації понад 10 років. Голова Ради міністрів АРК Сергій Куніцин доручив перевірити реєстрацію всіх машин. «Те, що твориться на кримських дорогах, у тому числі й у Сімферополі, інакше як вакханалією назвати не можна...» — сказав він. «Укравтодору» спільно з Мінтранспорту України належить визначити небезпечні ділянки на дорогах у Криму та Закарпатті й обладнати їх додатковими захисними спорудами.

ТЕХНІКА «ПІДВЕЛА»

Але головна небезпека для пасажирів, а часто і причина ДТП та загибелі людей — технічний стан автобусів. Уже незабаром буде 10 років, як українські автозаводи не задовольняють потреби АТП у сучасних машинах, з іншого боку — АТП не мають коштів, щоб купувати якісні автобуси. Заводи в Криму та в деяких інших містах випускають мікроавтобуси російських марок, які мають підвищену аварійність і недостатній захист пасажирів. Це саме стосується і всіх видів пасажирського автотранспорту. Так, згідно зі статистикою, парк «Кримтролейбуса», наприклад, нараховує понад 360 машин, проте близько 90 відсотків із них перевозять пасажирів гірським Кримом уже понад 30 років і понад 96 відсотків із них за технічними вимогами підлягають списанню, але працюють, оскільки замінити їх нічим. Ситуація з автобусами не набагато краща: із понад трьох тисяч машин різної місткості близько половини — це старі латані-перелатані «Ікаруси», ЛАЗи, КАВЗики, ПАЗи, які давно відслужили свій термін. Із якими труднощами стикаються автопідприємства, бачимо на прикладі Ялтинського АТП-14328. Нещодавно на підприємстві, яке кілька років не поповнювали, було «свято» — отримали 3 нові ЛАЗи. «Нові машини відразу вийдуть на лінії» — повідомив журналістам член наглядової ради ВАТ Валерій Вайцман.

Для виправлення справді катастрофічної ситуації з рухомим складом ялтинці знайшли вихід у тім, що «затоваришували» з ЛАЗом: Торговий дім «Лаз-Україна» — офіційний представник Львівського автозаводу — за 630 тисяч гривень придбав 50,5 відсотків акцій Ялтинського АТП ще в лютому. Новий власник Ялтинського АТП- 14328 зобов'язується за три роки поставити в Крим близько 40 машин рухомого складу на 1 мільйон доларів, а якщо все буде добре, то й до 70, виявляє оптимізм Валерій Вайцман. За його словами, інвестори придивляються до ринку автотранспортних перевезень Криму, і не виключають купівлі контрольних пакетів акцій автопідприємств інших курортних регіонів півострова.

Цікавий досвід Севастополя, де нещодавно розпочали реформування всієї системи громадського транспорту: на базі АТП тут відкрили спеціалізований сервісний центр для обслуговування автобусів «Еталон» Бориспільського автозаводу. Оцінивши переваги вітчизняних машин перед імпортними, севастопольські приватні перевізники вже закупили 13 автобусів цієї фірми. Ці машини середнього класу їздитимуть міськими маршрутами згідно з розкладом, вартість проїзду становитиме 50 копійок, замість 1 гривні, як зараз. На початку листопада голова Севастопольської міськдержадміністрації Леонід Жунько дав доручення розпочати роботу із внесення змін до міської Програми розвитку транспорту. Пріоритет у розвитку транспортної мережі міста віддають електротранспорту, а також реконструкції, розширенню окремих вулиць і транспортних розв'язок із метою підвищення їхньої безпеки…