Різнокольорова нескінченність

Написанню картин у Клименка передував 11-річний період «літературно-теоретичної підготовки» і тільки потім розпочалася власне творчість, за яку художник отримав славу.

Картини, представлені у «Срібних дзвонах», — за задумом автора чи незалежно від нього — складаються в цілісну сюїту, сповнену медитативного спокою і якоїсь меланхолії. Традиційна для Олександра Клименка «різнокольорова нескінченність» (що утворювала колись, наприклад, простір навколо чаші Грааля) тепер утворила море і небо над ним, — якщо, звичайно, доречні у даному ізотеричному випадку такі буденні образи. На межі цих двох нескінченостей виникає маленький кораблик, навіть не намальований, а «продряпаний», а тому — прозорий до примарності. Іноді він набуває вигляду стародавнього човна, іноді — цілком сучасної яхточки. Але, так чи інакше, він безсумнівно існує — і дві багатобарвні нескінченності (проте швидше байдужі і навіть поблажливі, ніж загрозливі) — принаймні, на час, визначений творцем, — не зможуть обійняти його.