Територія «Дня». Міст у майбутнє
У недільній програмі Першого Національного телеканала «Територія безпеки» розповідалось про ті актуальні проблеми, які «День» висвітлює постійно та послідовно. Незважаючи на те, що час, відведений для телепередачі, вимірювався швидкоплинними хвилинами, навіть у такому часовому мілководді відкривалась вся глибина змісту проектів «Дня», які допомагають людям краще пізнати історію України, зрозуміти сучасні політичні процеси, що відбуваються в країні, побачити її майбутнє.
Історія газети «День» у порівнянні з історією України — невелика, всього сім років, але як багато за цей час зроблено, щоб невідома історія країни стала відомою. Головний редактор газети «День» Лариса Олексіївна Івшина представила телеглядачам двотомник серії «Бібліотека газети «День» — «Україна Incognita» та «Дві Русі»: «Ми давній народ, але молоде суспільство і молода політична нація, і нам потрібно брати з собою історію свого народу, осмисливши її, використавши для побудови модерного суспільства».
У тих телеглядачів, хто вперше почув про звернення «Дня» поставити свічки у вікні в День пам’яті жертв Голодомору 1933 року (у четверту суботу листопада), мабуть, виникло запитання, а чому із цим зверненням не були солідарні всі засоби масової інформації, адже мова йде не про акцію, не про конкуренцію, а про національну скорботу. А таке важливе для нашої країни питання, як вступ України до НАТО, і регіональні, і загальноукраїнські видання чомусь обходять десятою дорогою. Що відбувалося з країною, коли питання її безпеки нехтувалися політиками, пресою, можна зрозуміти, прочитавши історичні книжки бібліотеки «Дня».
Книжка «Дві Русі», присвячена українсько-російським відносинам, розпочала свій шлях до читачів у той період, коли ці відносини загострились. Книжка «Дві Русі» — це і ключ до відкриттів у історії відносин між Україною та Росією, які можуть зробити для себе вдумливі російські читачі, особливо ті, від кого значною мірою залежить доля цих відносин сьогодні. Події навколо острова Тузла, неодноразові втручання у внутрішні справи нашої країни з боку високопосадовців Росії з публічним нав’язуванням офіційного статусу російської мови в Україні — все це наслідки або продовження імперської політики та психології, корені яких — в глибоких надрах історії Російської імперії, історії загарбання чужих територій під благозвучною назвою «собирание земель». На відміну від українських інтелігентів, які не можуть читати історію України «без брому», російські інтелігенти та політики спокійно читають історію Росії без брому. І не тільки читають... У російських політиків існує своєрідний «розподіл праці»: хтось заперечує право українського народу мати свою історію, хтось посягає на його територію; російський «народ безмолствует», а усі разом пишуть сторінки новітньої імперії. Кажуть, «ліберальної». Після того як Україна добровільно відмовилась від ядерної зброї, Росія та США зобов’язалися бути гарантами від територіальних посягань проти України. Втiм, один «гарант» сам посягає на територіальну цілісність України, а інший «гарант» заклопотаний боротьбою за мир в усьому світі.
Цінність книжок «Україна Incognita» та «Дві Русі» не тільки в тому, що вони пробуджують у читачів небайдуже ставлення до історії, а і в тому, що, читаючи про минуле, люди замислюються над сучасними проблемами і пропонують свої шляхи їх вирішення. Ці книжки написані з турботою про теперішнє і думою про майбутнє України. Автори та упорядники книжок збудували міст між минулим та майбутнім для всіх, хто в теперішньому хоче думати та йти вперед.
Повертаючись до програми «Територія безпеки», можна сказати, що її автори показали телеглядачам таку територію, де до теми безпеки всієї країни та окремої людини привертають суспільну увагу не перетвореннями другорядного у першорядне, а аргументами на підтримку поглядів та позицій. Як, наприклад, були представлені думки представників регіонів про переваги вступу України до НАТО. Це територія «Дня». Вона не обмежується газетними шпальтами, виходить на сторінки книжок та фотоальбому. Територія «Дня» — у художніх галереях та музеях, де експонуються кращі роботи фотомайстрів — переможців та лауреатів міжнародних фотоконкурсів, які щорічно проводить редакція газети. Територією «Дня» подорожують відвідувачі Інтернету. Телеглядачі одержують дуже короткі путівники по території «Дня» під час огляду публікацій українських газет. На цій території створено всі умови для того, щоб люди розуміли одне одного. Кожному, хто хоче висловити свою думку, тут надають слово, а тим, хто прагне виявити себе у творчості, надають такий шанс.
У програмі «Територія безпеки» головний редактор «Дня» акцентувала увагу на тому, як висвітлюється в багатьох ЗМІ мотивація українських військових служити в миротворчому контингенті. Не утруднюючи себе вивченням правової бази, на підставі якої миротворці їдуть в Ірак, замість переконливого роз’яснення, які функції миротворці будуть там виконувати, журналісти намагаються витягнути з кожного солдата тільки те, що він їде туди за гроші. Як відзначила Лариса Олексіївна Івшина, це принижує солдатiв.
Принижує... Коли слово правдиве, навіть якщо мова йде про географічно далекі події, таке слово сприймається так, що в ньому є щось і про тебе. В будь-якій ситуації важливо не тільки те, що саме і яким чином людина робить, а й чому вона це робить. Ніщо так не принижує людину, як перекручене тлумачення її спонукань.
Присутність «Дня» в програмі «Територія безпеки» розширила її рамки і зробила набагато цікавішою. А ще в ній приємно було несподівано побачити види Маріуполя.
