РЕГIОНИ

Мер із молотком

Днями мер Харкова Володимир Шумилкін серйозно здивував жителів одного з районів обласного центру. На очах у здивованих городян за допомогою важкого молотка міський голова спробував розбити... кілька вуличних ліхтарів. На щастя мешканців, ліхтар не піддався зусиллям мера. Згодом виявилося, що керівник міста зовсім не намагався позбавити районних жителів і без того мізерного освітлення. У такий спосіб Володимир Андрійович перевіряв на міцність встановлені тут раніше як експеримент так звані «антивандальні енергозберігальні світильники». Місяць тому в дев'яти жилих будинках міста їх повісили з метою перевірити на «практичність і надійність». Крім своїх «стійких» якостей, освітлювальні прилади порадували жеки своєю невибагливістю. З початку експлуатації ліхтарів знизилося споживання електроенергії — до 60%. Після проведення випробувань міська влада поінформувала городян, що випускають ліхтарі на одному з харківських підприємств. Якість кожної лампи після складання обов'язково перевіряють. Випробування показали, що ці електроприлади повинні працювати безвідмовно не менш нiж три роки, а скло витримувати удар півкілограмової металевої гирі з висоти півтора метра. Усі комплектуючі світильників виготовляють у Росії. Саме там їх розробили й уперше застосували. Харківська влада взяла ідею на озброєння. Вартість одного харківського ліхтаря становить 114 гривень, російського — не розголошують. Якщо ціна влаштує міську владу, питання про виділення грошей — близько 200 тисяч гривень — винесуть на сесію міськради. Зі слів можновладців, цієї суми вистачить, щоб освітити під'їзди п'ятнадцяти будинків. Усього в Харкові потрібно повісити ліхтарі у трьох тисячах будинків місцевих рад.

Свині без сала

8 вересня у Квітневому Білогірського району (Хмельницька область) «знайшлися» перші приплоди поросят від двох свиноматок китайської череватої (пузатої) породи. Головний зоотехнік місцевої науково-виробничої фірми «Перлина Поділля» Роман Лук'янчук, радісно повідомивши цю новину, говорить, що відколи фірма купила дві свиноматки і самця цієї породи, населення чомусь почало називати своє село по складах — «Квіт-не-ве».

Вихідці із Піднебесної пасуться на території звіроферми «Перлина Поділля». На відміну від утримуваних тут у клітках чорнобурих лисиць, нутрій, кролів, мають певну волю. Роман Лук'янчук вказує на характерні особливості китайської череватої: «Росте до кілограмів 70, що вдвічі-втричі менш ніж звичайна українська свиня. Та ці «китайці» не потребують догляду — пасуться на низьких травостоях злакових, забезпечують високі добові прирости м'яса без сала». Населення дивиться на цих свиней зверхньо і запевняє, що ніколи не віддасть перевагу якійсь заморській породі над «традиційною у наших місцях». Мовляв, свиня без сала — то зовсім не свиня, а хтозна що й звідки. Одначе засновники науково-виробничої фірми вважають, що китайському бекону, виробленому в умовах «Квіт-не-во-го», віддадуть належне у найповажніших точках громадського харчування Білогір'я і обласного центру. Так само, як уже віддали належне м'ясу нутрії і кролятині від «Перлини Поділля».

Ще тут-таки, у Квітневому, плідно займаються собаківництвом. Цуценят лайки продають завзятим мисливцям, цуценят вівчарки — багатим українцям, стурбованим проблемою охорони приватної власності.

Житомиру загрожує епідемія туберкульозу

Незважаючи на певне покращання деяких показників, які характеризують стан боротьби із туберкульозом, на початок вересня поточного року в Житомирі вперше виявлено 134 людини, хворi на активну форму цієї небезпечної хвороби, і захворюваність на неї виражається цифрою 47,4 на 100 тисяч населення, що трохи менше в порівнянні з таким же періодом року минулого. Ситуація в обласному центрі викликає тривогу у відповідальних структур і осіб, і серед медиків все частіше звучать застереження про можливість туберкульозної епідемії. В якості аргументів щодо обґрунтованості подібних застережень фігурують дані, що серед виявлених хворих 43,7% таких, у кого туберкульоз знаходиться в фазі розпаду, що свідчить про занедбаність хвороби, і 46,7% тих, хто виділяє палички Коха, будучи таким чином джерелом небезпечної інфекції. Зростає також смертність від неї: за 8 місяців нинішнього року цей показник склав 12,4 чоловіка на 100 тисяч населення.

Начальник управління охорони здоров'я Житомирської облдержадміністрації Зіновій Парамонов, виступаючи на засіданні регіональної міжвідомчої комісії із боротьби з туберкульозом, навіть охарактеризував названу ситуацію як одну з найгірших серед обласних центрів України. А в розмові з «Днем» заступник головного лікаря обласного протитуберкульозного диспансеру Олександр Близнюк, який є одночасно секретарем згаданої комісії, наголосив, що в числі недоліків, які служать підставою для негативної оцінки роботи адміністративних і медичних керівників міста на цьому напрямі, слід виділити саме те, що виявляються хворі переважно із занедбаними формами хвороби, що свiдчить про недостатньо чітко організоване обстеження так званих груп ризику (тих же бомжів), мало уваги приділяється поліпшенню матеріально-технічної бази міських спеціалізованих установ, а також їхнього фінансового та кадрового забезпечення. (До речі, два місяці тому комісія Міністерства охорони здоров'я визначила, що матеріальна база міського протитуберкульозного відділення найгірша в Україні, і воно не може використовуватися як лікувально-профілактичний заклад). У свою чергу міський голова Житомира Георгій Буравков пояснив названі негаразди відсутністю достатніх коштів у міському бюджеті й необхідністю вирішення інших нагальних проблем, серед них i в охороні здоров'я. Однак з незадовільною оцінкою, виставленою міжвідомчою комісією за стан виконання протитуберкульозних заходів у місті, він погодився. Деякі житомирські спостерігачі зауважують, що мер у цьому випадку був занадто самокритичним, але це вже інше питання, і тепер вже справою його честі буде зробити так, щоб епідемія туберкульозу в Житомирі справді не стала реальністю.

Почесних немає

Валерій Леонтьєв не стане Почесним громадянином Луганська — міста, де почалося його сходження на вершину творчої кар'єри, і звідки він переїхав потім до Москви. Його кандидатуру, як, проте, і ще шість інших, відкинули депутати Луганської міської ради. Така ситуація склалася вперше в історії Луганська. З 1965 року рішення про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Луганська» приймали на засіданні виконкому Луганської міської ради, і за цей час близько 70 городян були відзначені цим званням. Цього року, згідно з новим положенням, кандидатуру на почесне звання повинна затверджувати депутатська більшість на сесії Луганської міської ради шляхом таємного голосування. На черговій сесії міської ради розглядали сім кандидатур, серед них популярний естрадний виконавець Валерій Леонтьєв, депутат міської ради чотирьох скликань В'ячеслав Малов та Іван Горшколепов — ветеран війни, повний кавалер орденів Слави. За підсумками голосування, у якому взяли участь 62 присутні депутати, більшості голосів, а саме 36, не отримав жоден із кандидатів. Таким чином, було прийняте рішення цього року звання Почесного громадянина Луганська нікому не присуджувати.

Українських борців сумо чекають у Японії

У Харкові відбувся II Міжнародний турнір з сумо на кубок посла Японії. Він зібрав 86 спортсменів із чотирьох країн. На другий чемпіонат уперше приїхав і сам посол Японії в Україні пан Амає. Вручаючи призи, він сказав, що сподівається побачити виступи українських сумоїстів у себе на батьківщині. А поки таке видовище можна було побачити лише на вересневих турнірах у спорткомплексі Харківської фармакадемії. А ось японських борців, які побували у Харкові рік тому, цього разу не було. Не зміг приїхати і лідер вітчизняного сумо двохсоткілограмовий Валентин Русляков з Єнакієвого. За його відсутності переможцем в абсолютній категорії став харківчанин Павло Бабич. У жінок найпрестижніший титул завоювала росіянка Ганна Жигалова. Минулий турнір на пропозицію японської сторони було присвячено знаменитому сумоїсту Кокі Тайхо. Його батько, Маркіян Боришко, як виявилося, родом із Зачепилівського району Харківської області. Організатори турніру сподіваються, що наступного року турнір відвідає і сам «винуватець торжества».