Свідоцтво без довіри
Цього року в Україні ще раз пригадали прислів’я «краще пізно, ніж ніколи»: у державного агента із заставних закупок зерна ДАК «Хліб України», здається, з’явилися реальні важелі для здійснення заставних операцій із зерном. І це завдяки новому ринковому механізму — подвійним складським свідоцтвам на зерно, обіг яких в Україні запроваджено вперше.
За визнанням голови правління ДАК «Хліб України» Миколи Кучера, складські свідоцтва на зерно стали єдиним шансом компанії «відпрацювати для себе реальний механізм кредитування». У попередні роки жоден комерційний банк не наважувався надавати кредити позичальнику, який перебуває на межі банкрутства. Цього року, повідомив М.Кучер, заставні закупки зерна здійснюватимуться виключно з метою підтримки сільгоспвиробника. Кредитування шляхом заставних операцій із зерном надає йому чимало суттєвих переваг. На відміну від банківської системи, виробник кредитується безвідсотково через держагента (процентні ставки за кредитами банкам сплачує «Хліб України» за рахунок бюджетних коштів), зберігаючи при цьому право власності на зерно. Отримані від компанії гроші можна одразу використати на осінньо-польові роботи. А повернувши кредит і сплативши за зберігання зерна, можна забрати зерно і отримати від його реалізації на ринку максимальний прибуток. На сьогодні компанією придбано в рахунок заставної закупівлі 13,7 тис. тонн зерна на загальну суму 5,5 млн. грн. Є пропозиції ще на 40 тис. тонн. Незважаючи на те, що цьогорічні заставні ціни помітно поступаються ринковим (наприклад, ціна на пшеницю третього класу на ринку сягає 900 грн., а заставна становить 550 грн. без ПДВ), «Хліб України» планує загалом прокредитувати селян у такий спосіб на 180-200 млн. грн. Крім зернових, заставні закупки поширюватимуться на усі круп’яні культури. Головну проблему «заставної кампанії» М.Кучер вбачає в тому, щоб переконати сільгоспвиробників у вигоді нововведення і досягти психологічного зламу.
Серед фахівців поки немає одностайності в оцінці практичного застосування подвійних складських свідоцтв. Як сказав «Дню» заступник голови біржового комітету Київської агропромислової біржі Борис Беренштейн, найголовніше у цій справі — щоб банки отримали гарантію того, що зерно, на яке виписані складські свідоцтва, дійсно є ліквідним товаром. А для цього необхідно провести сертифікацію всіх складських приміщень. На думку Б.Беренштейна, уряд припускається великої помилки, надаючи цього року виключне право користуватися механізмом складських свідоцтв державній структурі, яка є банкрутом. «Я розумію, що банкрута хочуть «підняти», але довіри до нього з боку банків не буде», — пояснив він.
Протилежну точку зору висловив нещодавно заступник голови Нацбанку України Олександр Шлапак. На його думку, Кабмін вчинив правильно, ввівши цей інструмент зараз, не очікуючи проведення сертифікації всіх елеваторів, на що потрібно не менш як два роки. За його словами, «Хліб України» — це саме та компанія, яка вже сьогодні може працювати із складськими свідоцтвами. Втім, О.Шлапак вважає, що «нормально» свідоцтва запрацюють лише тоді, коли довіра до них буде такою ж, як зараз до банківської системи...
