Зарплата між «тінню» і «світлом»
Аргументи на користь негайного зниження «соціального податку», на перший погляд, досить вагомі: відбудеться детiнізація заробітної плати, збільшиться фонд оплати праці й відповідно зростуть об’єми відрахувань у фонди соціального страхування. А що буде в тому випадку, якщо зарплата все-таки не вийде з «тіні»? І де та межа, за якою ставки внесків на соціальне страхування переважать спокусу роботодавця видавати зарплату «в конвертах»? У департаменті людського розвитку Мінекономіки виходять iз того, що скорочення тиску на фонд оплати праці актуальне, але пріоритет повинен бути за підтримкою соціальних стандартів. Вони сьогодні не витримують порівняння навіть із встановленим прожитковим мінімумом. За словами голови парламентського комітету з питань соціальної політики і праці Василя Хари, розмір допомоги на випадок безробіття становить 24,7%, допомоги по догляду за дитиною віком до трьох років — 21,9%, мінімальної пенсії — 51% від прожиткового мінімуму. Для того, щоб у наступному році вийти на рівень прожиткового мінімуму, відзначив В. Хара, потрібно було б збільшити нарахування в соцстрах по безробіттю до 8,9% (зараз 1,9%), а у фонд страхування від тимчасової втрати працездатності — до 5,9% (2,9%).
Тим часом існує небезпека втратити навіть нинішній рівень підтримки, якщо соціальні бюджети недорахуються коштів. Розрахунки економістів показують, що для компенсації зниження «соціального податку» тільки на 5 відсоткових пунктів необхідно перевести з «тіні» на «світло» понад 12 млрд. грн. За свідченням заступника директора департаменту людського розвитку Руслана Дорошкевича, пропозиції щодо зменшення «соціального податку» сьогодні не виглядають достатньо обгрунтованими. Неприйнятна, на його думку, й інша пропозиція — перенести частину навантаження з роботодавців на найманих працівників: за даними Держкомстату, близько 80% населення мають сукупні доходи нижчі від прожиткового мінімуму, і такий захiд негативно відобразився б на їхньому рівні життя. Ось і виходить замкнене коло: зарплату неможливо легалізувати, тому що це може негативно відбитися на системі соцстраху, а підвищення соціальної допомоги неможливе без збільшення фонду оплати праці... Можливо, варто прислухатися і до думки голови Асоціації роботодавців України Олексія Мірошниченка, який пропонує серйозно удосконалити систему соціального страхування, упорядкувавши кількість фондів та їх управління. Незважаючи на побоювання відносно соціальних гарантій, питання зниження навантаження на фонд оплати праці та його детiнізації не знімається з порядку денного. Просто проблема виявилася набагато складнішою, ніж це могло здатися спочатку, але пошук рішень триває.
