«Чорні» бурі

За нинішніх умов Рескомліс не в змозі відновити програму лісопосадок. Чотири кримські лісгоспи нинішнього року перебувають на межі закриття: фінансування з Держбюджету скорочене з 360 тисяч гривень до 150 тисяч, цих коштів не вистачає не тільки на утримання розплідників, але й на багато інших заходів щодо поновлення лісу, повідомила Кримська агенція новин.

Рескомліс — це велике й складне господарство. Лісовий фонд Криму нараховує 330,2 тисячі гектарів, що становить 10,6 відсотка території півострова. 248 тисяч гектарів лісу перебуває в його юрисдикції. До складу комітету входить 15 підприємств, в тому числі 7 держлісгоспів, 4 державні лісомисливські господарства, 3 державні мисливські господарства та 1 заповідник. 2002 року Рескомліс затратив на відновлення лісового та мисливського господарства 9,25 мільйона гривень, з яких лише 3,33 мільйона, або 36 відсотків, надійшло з Держбюджету. Державі у вигляді податків і зборів повернуто 2,22 мільйона гривень, прибуток підприємств становив 442,4 тисячі гривень. Декілька років тому Рескомліс окупав лише 10 відсотків своїх витрат, але, незважаючи на це, фінансувався державою. Кожен четвертий гектар кримських лісів навіть у горах посаджений людиною…

Окрім лісопосадок, інша серйозна проблема лісового господарства Криму — старіння самого лісу, розташованого в горах і на плато, особливо на південному схилі гір, що є захистом кримського курорту від степових вітрів. Сьогодні не лише лісопосадки, але й сам кримський ліс, у якому й зараз знаходять тисячолітні дерева, не захищений від пожеж і вирубок. Зокрема, Анатолій Ковальський вважає, що важливе завдання поновлення кримських дібров, які займають передгір’я півострова на висоті до 600 метрів над рівнем моря. Сьогодні більшість дубів у лісах — це дерева 7—9 генерації. Такі гаї необхідно замінювати на молоді деревця, вирощені з насіння, оскільки порослеві діброви та діброви, які вегетативно розмножилися, вже засихають. Багато років кримській владі не вдається вирішити питання про заборону продажу рослин, занесених до Червоної книги, які реалізовуються не лише на місці, але навесні мільйонами вивозяться з півострова до великих міст СНД, зокрема до Москви. Потребує контролю виготовлення і продаж виробів з «червонокнижних» порід дерева, наприклад, з рідкісного навіть у Криму ялівцю, дерева для яких часто вирубуються браконьєрським способом. У тваринному світі головною проблемою Анатолій Ковальський називає відновлення чисельності благородного оленя. Ці красиві тварини наразі не перебувають на межі вимирання, однак, усупереч зусиллям працівників лісгоспів, поголів’я оленів не зростає через техногенний наступ людини та масове браконьєрство.

Кримські лісівники вважають риторичними питання про те, де взяти гроші для охорони природи, однак для цього немає правової бази. По-перше, кримський ліс може заробити на себе сам. Збір за відвідування кримських лісів для туристів з України і СНД сьогодні становить від 1 до 5 гривень з особи, хоча кримчани можуть ходити в походи безкоштовно. «Щоб збільшити прибутки від лісу, ми розробляємо нові маршрути в гірсько-лісовій зоні», — розповів Анатолій Ковальський журналістам. Зокрема, з минулого року діє нова туристична стежка Судак — Новий Світ. Працівники лісгоспів можуть провести екскурсії такими мальовничими куточками півострова, як Великий Каньйон, плато Демерджі, водоспад Джур-Джур, урочище Новий Світ та іншими.

Минулого року Рескомліс отримав від туристів майже 700 тисяч гривень. У Криму вже встановлене виключно платне відвідування заповідників, гроші з туристів також стягують за походи благоустроєними маршрутами. Однак цього недостатньо. Треба хоч би поступово збільшувати фінансування з бюджету. Було б також справедливим, вважає Анатолій Ковальський, провести відрахування лісовому господарству від курортного збору, адже саме ліс створює той лікувальний мікроклімат, який використовують здравниці півострова. І якщо не запобігти кризі кримського лісу, то вона може призвести до деградації і курортної зони, яка втратить фітотерапевтичне значення.