Астраханські казки
4 квітня в МЦКМ (Жовтневому палаці) в рамках «Російських сезонів в Україні» відбулася київська прем’єра фільму Дмитра Астрахана «Тартарен із Тараскона».
Астрахана називають «останнім романтиком кіно». Як правило, його картини — своєрідні казки для дорослих на сучасний сюжет: «Ти в мене одна», «Усе буде гаразд», «Подаруй мені місячне сяйво», «Перехрестя» й інші. Незважаючи на те, що нині режисер звернувся до класики, він залишився вірним собі. «Тартарен із Тараскона» — чергова астраханська казочка, але зроблена вже в історичних, бутафорських декораціях на зразок XIX століття.
Трилогію Альфонса Доде «Надзвичайні пригоди Тартарена з Тараскона» режисер і його постійний співавтор сценарист Олег Данилов перекроїли на власний розсуд, і від відомого сюжету про дрібного французького хвальковитого буржуа в стрічці залишилися лише дрібниці.
— Ми вірні духу Доде, а не його букві, — підкреслив Д. Астрахан. — Сподіваюся, що автор на нас не образиться за таке вільне поводження з його твором. Я зняв фантазію на тему про Тартарена. Сценарій Олег Данилов написав давно, але в нас все якось руки не доходили взятися за фільм. Ми спробували створити світлу картину про позитивного героя. Кожна людина про щось мріє, але не всі втілюють мрії в життя. Сірі будні затягують, і здається, що з цієї трясовини вже ніколи не вирвешся. Але лише від нас самих залежить — пливти за течією й поринати у мрії чи спромогтися вирватися з болота щоденних проблем і реалізувати свою мрію.
Лейтмотив фільму: чи здатна людина, аж ніяк не героїчної зовнішності, навіть слабкої вдачі, фантазер і брехун, з чиїх прожектів глузує все місто, здійснити подвиг? На початку стрічки Тартарен, у трактуванні популярного актора Анатолія Равиковича, дуже нагадує певний симбіоз. Цей галльський дивак дещо схожий на гончаровського Обломова (з його фантазіями як перекроїти своє життя) і сервантесівського Дон Кіхота — з невмирущою вірою, що йому уготовано яскраву, сповнену пригод і подвигів долю. Зворушливий і романтичний товстун готовий прийти на допомогу повстанцям Гарібальді та зниклим експедиціям, вирушити на Аляску, в Альпи, тобто у будь-який куточок планети, де сталася надзвичайна пригода. Він активно готується до поїздки, наприклад, тренується підкоряти вершини гір, видираючись по… стінах свого будинку, закуповує спорядження, вчиться влучно стріляти, уважно вивчає карту, розробляє маршрут. Через три тижні Тартарен готовий вирушити в дорогу, його ніхто не може відрадити від небезпечної подорожі. Але в останню мить дивак раптом дізнається, що людей давно врятували і їхати вже нікуди не треба. Щоправда, одного разу йому випадає шанс прославити рідне місто, «ставши до бою» з левом, який утік з клітки. І хай звір був сліпий і беззубий, проте лише Тартарен його не злякався. Він урятував дружину аптекаря і партнерку по спектаклю, який вони репетирували на площі містечка, готуючись до ювілею Тараскона.
Городяни звикли до фантазій свого земляка. Ніхто не сприймає його розповіді всерйоз. Аптекар, поет-аматор (Олександр Абдулов) і господар похоронного бюро, самодіяльний режисер, (Олександр Філіппенко) навіть укладають парі, що Тартарен ніколи не поїде з дому. А той настільки зосереджений на своїй мрії про подвиги, що не помічає нічого навкруги. Він поселив двох аферистів, батька й дочку — власників горезвісного лева (їх темпераментно, на межі фолу, грають Микола Караченцов і Олена Захарова), а вони обводять Тартарена навколо пальця, плануючи оженити простака, а потім, заволодівши його грошима, убити. Але підступним планам не судилося збутися. Саме в цей момент, наче зі сторони, смішний товстун дивиться на себе й розуміє, що його мрії — ілюзії. Равикович дуже тонко передає полярний стан людини, яка зазнала краху… Що його чекає в майбутньому? Замість захоплюючих експедицій — поїздка на води в супроводі вірної економки Емми (Інна Ульянова). Погляд у Тартарена потьмянів, його анітрохи не хвилює успіх спектаклю, в якому він просто чудово зіграв головну роль...
У розпал урочистостей несподівано з’являється повітряна куля. Це прилетіли військові, які прочитали статтю у «Фігаро» про подвиги Тартарена й просять його негайно відправитись в Алжир. Там на селища нападають зграї диких левів. Потрібні добровольці — досвідчені мисливці. Ось вона — зоряна хвилина. І Тартарен, прихопивши вінчестер, поспішає на допомогу. Цей маленький і незграбний товстун виявляється сміливцем, справжнім героєм, який все ж таки зумів втілити свої фантазії у реальні справи. Відтепер про його ратні подвиги тарасконці дізнаються з газетних повідомлень. Не встиг він повернутися додому, як надходить повідомлення про виверження вулкану Етна, і Тартарен негайно поспішає на допомогу...
Фільм Астрахана витягує чудовий за складом акторський ансамбль: Равикович, Абдулов, Філіппенко, Караченцов, Ульянова, Захарова. До «плюсів» стрічки можна віднести операторську знахідку Єжі Гощика: початок і закінчення кожної сцени — наче перегортається розділ книги, а кольоровий стоп- кадр перетворюється на старовинну гравюру. Кумедними є фрагменти репетицій ювілейних міських урочистостей: коли наївні вірші виконуються під музику Бізе з «Кармен». А «мінуси» картини — її повільність, монотонність розвитку сюжету, особливо в першій частині. Глядачі, які читали Альфонса Доде, будуть розчаровані досить поверховим переказом французької класики мовою кіно. А для тих, хто не читав трилогію про Тартарена — продукт цілком «їстівний». Найважливіше, що після перегляду стрічки так і хочеться порівняти її з першоджерелом, негайно піти в бібліотеку.
Після київської прем’єри Дмитро Астрахан, Анатолій Равикович і Олександр Абдулов призналися, що кожен із них отримав задоволення від зйомок, що проходили в Мінську на «Біларусьфільмі». За словами режисера, від сафарі на левів йому довелося відмовитися, щоб не робити проект ще дорожчим. Обійшлися комп’ютерною графікою. Створюючи цю стрічку, Астрахан не мав комерційних цілей. Захотів спробувати себе в новому матеріалі, вважаючи, що треба дещо розбавити кримінальну тематику, що заполонила наші екрани.
А організатори «Російських кіносезонів в Україні» ТМ «Олімп» пообіцяли киянам, що в найближчому майбутньому, разом із «Кінотавром», привезуть у нашу столицю останні роботи Абдрашидова, Бодрова та Рязанова.
