Дано старт «вугільній» приватизації
Дві важливі проблеми — утилізація ракетного палива та реформування вугільної галузі — опинилися в центрі уваги українського Президента під час його візиту в «столицю» Західного Донбасу — місто Павлоград. Разом з послом США в Україні Карлосом Паскуалем, Леонід Кучма відвідав місцевий хімзавод, де вже на нинішній рік заплановано початок будівництва промислового комплексу з утилізації твердого ракетного палива, що залишилося після ліквідації 46 стратегічних бойових ракет СС-24. Ці ракети, що дісталися Україні як спадщина від СРСР, відповідно до міжнародних угод, підлягали повному знищенню й остання з них усього лише рік тому в урочистій обстановці була розрізана на підприємстві-виготівникові — Павлоградському механічному заводі. Однак головною проблемою досі залишається утилізація 5 тисяч тонн надтоксичного ракетного палива, компоненти якого здатні отруїти довкілля. Із цього приводу Л. Кучма зазначив, що Україна, на відміну від Росії, де існує аналогічна проблема, свого часу зуміла «поставити питання руба». Вона не погодилася на спалення ракетного палива на стендах, а наполягла на застосуванні технології гідророзмиву й утилізації, яку мали у своєму розпорядженні фахівці США. Відтоді, за допомогою американського уряду, на Павлоградському хімзаводі велися експериментальні роботи й почала діяти дослідна установка. Тепер, зазначив Л. Кучма, на черзі будівництво промислового комплексу, де тверде ракетне паливо при замкненому технологічному циклі буде перероблятися на «екологічно чисту» промислову вибухівку. Користь від цього для України буде чимала, оскільки гірничо- добувні підприємства країни щороку використовують до 100 тисяч тонн вибухових речовин, і павлоградці багато в чому зможуть покривати цю потребу. Більш того, на думку Президента, потужності промислового комплексу на ПХЗ можна буде запропонувати й для утилізації російського ракетного палива, а також надалі використовувати для ліквідації застарілих артилерійських снарядів, які в чималій кількості скопичилися на складах Міноборони. «Боєприпаси — близько 124 тисяч вагонів — у більшості випадків зберігаються просто неба, — зауважив Л. Кучма. — І це дуже важлива проблема».
Під час перебування в Західному Донбасі українському Президенту довелося розв’язувати ще одну, не менш «вибухонебезпечну» проблему. Шахтарські профспілки державної холдингової компанії «Павлоградвугілля» через борги із заробітної платнi загрожують вже найближчим часом припинити видобування на всіх десяти шахтах. Сама компанія має величезний кредиторський борг в 917 млн. гривень і перебуває в стадії банкрутства. Ситуація, що склалася в холдингу, здивувала й самого Президента, який, не отримавши переконливих пояснень з боку керівництва, доручив обласному прокурору докладно розібратися у фінансовій ситуації. Проте, у прокурора вже є свої «спостереження», причому не лише за діяльністю посередників і комерційних структур, що торгують вугіллям, а й за «витівками» профспілкових лідерів. За його словами, прокуратура встигла порушити п’ять кримінальних справ за фактами «розподілу путівок».
Тим часом, незважаючи на важке фінансове становище «Павлоградвугілля», фахівці й вчені, які виступали на нараді з участю Президента України, цілком оптимістично оцінювали перспективи розвитку Західного Донбасу, який серед інших вугільних регіонів країни останніми роками не тільки не знижував, а й нарощував видобування. На їхню думку, недоліки криються в «економічному підгрунті» вугільної галузі, її нереформованості та відсутності ефективних інвесторів.
Однак і сам Л. Кучма називав «вуглепром» «найскладнішою проблемою в Україні». «Вже десять років, — зазначив він, — ми говоримо про необхідність реформ, але всі експерименти досі показували, що справа стоїть як і раніше на стадії експерименту». Президент категорично висловився проти наміру міністерства палива та енергетики перетворити «Павлоградвугілля» «з холдингової компанії на державну». На його думку, це був би «крок назад». Натомість Л. Кучма оприлюднив проект розпорядження, відповідно до якого «Павлоградвугілля», зберігаючи єдиний майновий комплекс, уже до кінця року має бути акціоноване. Частина акцій, за пільговим продажем, залишиться за трудовим колективом, інша — буде продаватися за конкурсом інвесторам, які візьмуть на себе зобов’язання щодо розв’язання економічних, соціальних і екологічних проблем. Цей план Президент також вважає експериментом, однак таким, що здатен «показати приклад» у реформуванні та приватизації всієї вугільної галузі України.
