Атомних грошей не вистачає

Ми втратили 10 років, розробили витратні, але не дієві проекти і декларативні програми, політизували і драматизували, але практично не зрушилися з мертвої точки у вирішенні Чорнобильських проблем. До такого висновку дійшла більшість експертів, які брали участь у «круглому столі», присвяченому перетворенню ЧАЕС на екологічно безпечну зону. Сьогодні Чорнобильську станцію зупинили, але це далеко не гарантія того, що вона у недалекому майбутньому не «порадує» викидом чергових порцій радіоактивних речовин. Усередині об’єкта «Укриття» залишилося 95% палива, що знаходилося в реакторі. Його активність становить приблизно 19 мільйонів кюрі. Розтріскування лавоподібних паливомістких матеріалів призводить до утворення радіоактивного пилу. Висока вологість в «Укритті» спричиняє пошкодження металоконструкції, а «активність» грунтових вод, що підтоплюють об’єкт, на думку експертів, — викид пилу і сильного забруднення грунтових вод радіонуклідами. Незважаючи на те, що в ДСП «Чорнобильська АЕС» запевняють, що «все під контролем», представники комітету ВР з питань екологічної політики і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи говорять, що повний контроль забезпечити неможливо через обмеженість доступу в приміщення з високими полями радіації.

Щоб підтримувати «Укриття», за словами голови підкомітету з питань розвитку нових екологічно безпечних технологій Володимира Гошовського, необхідно як мінімум 38 мільйонів гривень. На сьогоднішній день наявні 18,9 з відведених 21,7 млн. До кінця цього року підприємство підходить з такими показниками недофінансування: виконання робіт з підтримки ЧАЕС у безпеці — 94 млн. гривень, гарантування безпечної експлуатації об’єкта «Укриття» — 6,8 млн. гривень, перетворення «Укриття» на екологічно безпечний об’єкт — 9,7 млн. гривень. Крім цього, персонал за цей рік недоотримав зарплати на 7,1 млн. гривень, а 6 млн. підприємство заборгувало за газ та електроенергію.

Щоправда, є ще й інша «скарбничка» — Чорнобильський фонд, основні фінансові надходження до якого забезпечує Європейський банк реконструкції і розвитку. Тут спочатку знаходилося 710 млн. доларів. 130 з них витрачено на підготовчо-планувальні роботи виведення атомної станції з експлуатації. Подальші кроки здійснюватимуть міжнародні організації, які зараз беруть участь у тендері. Їх приблизні розцінки, за словами члена консультаційної ради при Міністерстві палива та енергетики Георгія Копчинського, носять швидше характер демпінгу. У зв’язку з чим виникають великі сумніви: чи зміниться щось з обліком об’єктивно великих витрат на адміністративні потреби.

Щоправда, як стверджують представники ДСП «Чорнобильська АЕС», тут уже зараз ведуться роботи, зокрема, зі стабілізації конструкції «Укриття» і з підготовки до будівництва нового безпечного конфайменту. А міжнародні підприємства будують завод з переробки рідких і твердих радіоактивних відходів.

У той же час, якщо говорити про міжнародний досвід виведення з експлуатації енергоблоків, то першим постає питання захоронення радіоактивних відходів. Хоронити їх треба грунтовно, беручи до уваги те, що знешкодяться вони, згідно із законами хімії, хіба що через 200 тисяч років. Іспанія, наприклад, побудувала у себе підводний могильник, а Голландія сховала відходи глибоко під землею. Конструювання могильників — справа, безумовно, досить витратна і довга. За попередніми підрахунками, Україні для цього треба 2-3 мільярди доларів і 20- 25 років — необхідно провести фундаментальні дослідження грунту. Директор інституту геохімії навколишнього середовища Емлен Соботович говорить, що у нас про це думають ще з 1994 року. Вирішення питання, пов’язаного з місцерозташуванням могильника, систематично кочує з однієї державної програми до іншої. У той же час проблема загострюється ще й тому, що Україна зобов’язалася до 2020 року вивести з експлуатації 13 енергоблоків.

ДО РЕЧІ

Прем’єр обіцяв погасити борги

Позавчора прем’єр-міністр України Віктор Янукович пообіцяв до кінця цього року вжити ряд невідкладних заходів з погашення заборгованості перед працівниками Чорнобильської АЕС і Міжнародним Чорнобильським фондом. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, під час робочої поїздки на ЧАЕС і в місто енергетиків Славутич, ознайомившись зі станом будівництва об’єкта з підготовки відпрацьованого ядерного палива й з об’єктом «Укриття», В. Янукович заявив, що є підстави стверджувати, що «доручення Президента і взяті Україною міжнародні зобов’язання не виконуються». «Я доповідатиму про це Президенту і, думаю, він дасть доручення про виконання вимог сьогоднішнього дня», — підкреслив В. Янукович. Глава уряду висловився за створення «єдиного механізму» для вирішення проблем ЧАЕС. На його думку, цей процес повинен очолити віце-прем’єр з питань паливно-енергетичного комплексу, однак рішення повинно бути прийняте на рівні Президента України. В. Янукович також висловився за припинення дублювання функцій Мінтопенерго і Міністерства з надзвичайних ситуацій стосовно ЧАЕС. Говорячи про можливість введення в дію одного з реакторів Чорнобильської АЕС, про що заявляють деякі експерти, прем’єр відзначив, що це питання не розглядається. «У цей час тривають переговори з Європейським банком реконструкції і розвитку, і таке питання не стоїть. Якщо ми працюватимемо за планом і будуть виконуватися всі проекти, не буде необхідності запускати в роботу ЧАЕС. Це небезпечно», — підкреслив він.

Активісти організації «Союз Чорнобиль України» провели вчора у Києві масову акцію, вимагаючи від влади не скорочувати бюджетне фінансування і вивчити можливість поновлення експлуатації Чорнобильської атомної електростанції. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, оратори проголошували лозунги проти країн «великої сімки», стверджуючи, що ЧАЕС «було закрито не в інтересах українського народу, а для спокою Європи й Америки». У країн «сімки» «чорнобильці» вимагають виконання їхніх зобов’язань з компенсацій закриття Чорнобильської атомної станції. В іншому випадку, вони мають намір вимагати відновити роботу станції, принаймні, її частини.

Учасники акції протестують також проти планованої бюджетної норми, за якою уряд зможе скасовувати пільги «чорнобильцям» і замінювати їх адресною допомогою. Віце-президент організації «Союз Чорнобиль України» Володимир Яценко повідомив журналістам про підготовлювані зміни до «чорнобильських законів». З його слів, «ніхто не бачив цих проектів», але вони передбачають, зокрема, зміну статусу територій, потерпілих від аварії, а також скорочення «чорнобильських» категорій. Так, наприклад, Коростень, можливо, не належатиме до потерпілих міст. Учасники мітингу прийняли резолюцію, яку направлять Президенту, уряду та парламенту України, а також до всіх посольств країн «великої сімки».