Німці в Україні:

Виставка «Німці на Північній Україні — Волинь і Київ», що відкрилася минулої п’ятниці у Житомирській обласній науковій бібліотеці, стала політичним явищем у культурному житті міста. На її 20 стендах розміщено численні фотографії, детальні текстові ремарки, які дають уявлення про основні історичні етапи заселення представниками німецької нації Києва і земель Великої Волині (нині це територія Волинської, Рівненської і Житомирської областей), про їхній побут, чималий внесок у культуру, науку, економіку, інші сфери громадського життя України. Зокрема, наводиться маловідомий факт, що ще у 1007 році князя Володимира Святого відвідав у Києві посланець німецького кайзера Отто III, його придворний священик Бруно. Останній прожив також п’ять місяців серед печенігів і сприяв їхньому замиренню з Володимиром. У наступні два століття на території Київської Русі оселялося все більше вихідців з німецьких земель. Головний потік переселення німців на Північну Україну припав на останню третину XIX століття. Це були передусім селяни-колоністи, яких приваблювала сюди можливість купити дешево землю. На рубежі XIX і XX століть німецькі підприємці, інженери, архітектори звели у Києві багато промислових підприємств, жилих будинків, інших громадських об’єктів, значна частина яких збереглася досі і фотографії яких представлені на виставці.

Однак з початком Другої світової війни за волею Гітлера майже всі німці із Західної Волині були переселені у рейх (збереглися фотографії того виходу — німецькі селяни на них одягнуті у добротні українські кожухи). Перед кінцем вiйни родини німецьких поселенців із Східної Волині, які уцiліли після сталінських депортацій, також виїхали до Німеччини. За оцінкою директора благодійного фонду «Баварський дім Одеса» Вальдемара Дейніса, що він її висловив у розмові з «Днем», нині в різних областях України проживає від 80 до 100 тисяч німців, які активно проявляють себе у різних сферах суспільного життя. На Житомирщині, за словами голови Житомирського обласного німецького товариства «Відродження» Володимира Греньковського, нині живуть і працюють близько трьох тисяч представників цього етносу.

Залишається додати, що велику роль в організації названої виставки відіграв колишній мешканець Волині, знаний німецький історик, дослідник і видавець, один із чільників історичного товариства «Волинь» (що діє у Німеччині і взяла на себе основні турботи по формуванню її експозиції) Ніколаус Арндт. Крім уже згаданих громадських організацій, до її проведення доклали зусиль також благодійний фонд «Товариство розвитку» і Асоціація німців України. Докладніше про історичну долю німців на Волині, зокрема Житомирщині, «День» збирається розповісти в одному з наступних чисел.