У рамках ГУУАМ можлива і військова співпраця,

ЕКСКЛЮЗИВ

— Слова про співпрацю в галузі ППО саме у цей момент можуть викликати вельми неоднозначну реакцію.

— Начальник Генштабу Пірцхалаїшвілі: Ми з Україною активно співпрацюємо у військовій галузі, насамперед у тому, що стосується підготовки військових кадрів. Я дуже вдячний Збройним Силам України за те, що вони навчають наших хлопців, як своїх. Ми вважаємо Україну однією з важливих партнерів, дружньою державою. І під час нашої співпраці здійснюється вивчення системи ППО, її стану. І ми сподіваємося, що все, що є на папері, ми втілимо у життя. Жодних нових договорів у нас зараз немає, ми ведемо планову роботу з виконання того, що вже підписано.

— Посол Григол Катамадзе: У договорі, про який говорив Джонi Михайлович, йдеться про відновлення грузинської системи ППО, передусім, системи ППО столиці — Тбілісі, яка після розпаду СРСР опинилася у несприятливих умовах. Фахівці Міністерства оборони України, «Укрспецекспорту» вивчили цю систему з метою її відновлення. Було прийнято певну програму, про це неодноразово говорили вголос. Ми вважаємо, що незалежна країна повинна мати могутню систему ППО. Відновити її можуть партнери, а на Україні ми зупинили свій вибір тому, що у неї є фахівці у цій галузі, вони володіють авторитетом, вони знають цю систему.

— Тоді запитання: чи є у Грузії системи «Кольчуга» або плани їх купити?

— Посол Григол Катамадзе: Я не військовий фахівець, я був у хорошому значенні цього слова вражений тим, що Україна має величезний потенціал для створення такої сучасної, унікальної системи.

— Ви згадували про ГУУАМ, який саме сьогодні відзначає п’ятирічний ювілей. Чи справді можна говорити про можливості військової і військово-політичної співпраці у рамках цієї організації, насамперед — у питаннях безпеки і чому, на ваш погляд, про це досі уникали говорити прямо?

— Начальник Генштабу Грузії: ГУУАМ існує, і це факт. Я вам скажу, що я був, напевно, першим, хто з самого початку став говорити про військові питання, про створення батальйону в рамках ГУУАМ, про те, щоб використовувати у миротворчих цілях. Я не думаю, що співпраця у військовій галузі в ГУУАМ, яка буде насамперед спрямована на безпеку, на миротворчу діяльність, неможлива.

— На миротворчу діяльність усередині ГУУАМ чи в міжнародних операціях?

— Начальник Генштабу Пірцхалаїшвілі: Усередині ГУУАМ. Грузія вже бере участь у міжнародних операціях, у нас є рота в Косово, і ми плануємо розширювати нашу присутність.

— Посол Катамадзе: Справа тут не в замовчуванні. Спочатку організації треба зробити перші кроки, структуризуватися. Саміт, який два місяці тому відбувся у Ялті, показав, що організація життєздатна. У Нью- Йорку під час зустрічі міністрів закордонних справ країн ГУУАМ і під час зустрічі США — ГУУАМ було обговорено цілий пакет програм, передусім — питання безпеки регіону, співпраці в охороні кордонів. Є проблема нелегальних мігрантів, і з нею треба якось боротися. Якщо почне працювати економічна складова ГУУАМ, працюватиме й зона вільної торгівлі — далі життя покаже.

— Наші співрозмовники — міністр оборони Грузії, секретар Ради безпеки — вже говорили, що реформа Збройних сил Грузії, яка має на меті перехід до цивільного контролю, проходить нелегко, але послідовно. Як би ви оцінили хід цієї реформи?

— Начальник Генштабу: З 1998 року ми разом iз Григолом Катамадзе (послом Грузії в Україні) розпочали цю роботу. Він був першим цивільним заступником міністра оборони. Тоді було 12 військових заступників оборони. Сьогодні у міністра всього два заступники, обидва — цивільні, з військово- політичних і фінансових питань. У 1999 році було видано директиви міністра оборони, у 2000 році — першу «Білу книгу», де було визначено етапи і перспективи розвитку збройних сил. Це було результатом роботи консультативної групи ISAP. Начальник Генштабу з січня 2001 року не є першим заступником міністра оборони, з цього часу почався поділ функцій міністра і начальника Генштабу. За нашими планами, до 2004 року міністерство оборони повинна очолювати цивільна особа. Ми вивчаємо досвід держав, які або вступили до НАТО — Польщі, Угорщини, Чехії або знаходяться на шляху до цього. Організаційно ми вже практично підходимо до цих стандартів. Думаю, вже до кінця цього року і міністерство оборони, і Генштаб змінять своє обличчя. Головне тут — не скорочення, а розстановка сил для відповідності покладеним на них завданням.

— Яка роль американських інструкторів у створенні нових збройних сил Грузії?

— Так, у нас є програма США — Грузія, яка має на меті навчання й оснащення. Першою складовою була вертолітна програма. Цього року ми закінчили перший етап цієї фази — підготовку офіцерів міноборони і Генштабу, другий етап — це підготовка бази для навчання підрозділів, і приступили до третього етапу, який завершиться 14 грудня — навчання першого батальйону командо. Це абсолютно нова армія, професійна, на контрактній основі. Контракт підписується на три роки. Потім будуть другий, третій, четвертий батальйони. Цю програму ми будемо продовжувати, і поступово перейдемо на контрактну основу. Частково збройні сили буде укомплектовано на основі обов’язкової військової служби. Крім того, для здійснення всього цього треба створювати нормативну базу, і в нас триває над цим велика робота. Ми вже змінили закон про загальний військовий обов’язок, служба тепер ділиться на обов’язкову, контрактну, кадрову. Військові звання приведено відповідно до західних стандартів. Є великі привілеї для студентів. І ми робимо все, щоб перехід на контрактну основу відбувався безболісно.

— Складається враження, що американські інструктори не могли приїхати в Грузію без згоди Росії.

— Вони приїхали не відразу. Розширення «Партнерства заради миру», співпраця з США дозволила нам розпочати цю програму. Тут потрібна була згода уряду Сполучених Штатів, а вони часто нікого не питають про свої наміри.

— Наскільки економічне становище країни дозволяє провести таку масштабну реформу?

— Звичайно, перехід буде поступовим. Зроблено розрахунки, яким повинен бути бюджет. Скорочення збройних сил. Відшукали й інші кошти. Наприклад, згідно з новим законом, громадянин, який бажає відстрочити свою службу, платить певну суму й отримує відстрочку.

— Наскільки можна зрозуміти, модернізація армії пов’язана з бажанням Грузії вступити до НАТО.

— Те, що ми зараз робимо, робили практично всі країни, йдучи до НАТО. Є така мета, і ми її не приховуємо. Коли це буде, залежатиме від того, коли ми зможемо провести наші реформи, модернізувати збройні сили, вирішити ті проблеми, які сьогодні є у Грузії.

— Проблема Панкісі — наскільки її зараз вирішено?

— Росія заявляла про необхідність спільних операцій, ми говорили, що самі здатні вирішити цю проблему. І практично її вирішено. У Панкіській ущелині немає бандформувань. А кримінальних елементів — де їх немає? Ми ведемо з ними боротьбу. Питання в тому, чому ми раніше цього не могли? Вирішити таке питання швидко неможливо, кожна операція планується певний час. Можна по-іншому поставити питання: а що б було, якби інша сторона брала участь? Було б перенесення на територію Грузії чеченської війни, скажу прямо. І ці формування, куди вони поділися? Вони пішли туди, звідки прийшли, не повітрям полетіли, а якийсь кордон перейшли.